українська російська англійська

Відбувся захід на честь вшанування пам'яті видатного інгуського етнографа, юриста, просвітителя Чаха Ахрієва.

11.05.2017 | 17:53

11 травня 2017 року у Ніжинському державному університеті ім. Миколи Гоголя відбувся захід на честь вшанування пам’яті видатного інгуського етнографа, юриста, просвітителя Чаха Ахрієва.

Захід був організований Всеукраїнською громадською організацією «Діаспора чеченського народу» за участі науковців – дослідників творчого доробку вченого, членів інгуської діаспори в Україні, представників Міністерства культури України, громадських та культурних діячів Чернігівщини.

З вітальним словом до присутніх звернувся Самойленко Олександр Григорович, ректор Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя, він, зокрема, зазначив, що вибір місця проведення заходу невипадковий – впродовж 1870–1874 років Чах Ахрієв навчався у стінах Ніжинського державного університету (в той час - Юридичного ліцею).

Голова Правління Всеукраїнської громадської організації «Діаспора чеченського народу» Салман Аюбович Садаєв зачитав лист-вітання керівника ВГО «Діаспора чеченського народу» Даніла Усмановича Гончарова до учасників заходу, а також виступив з промовою, у якій зазначив, що чеченці, інгуші та бацбійці належать до етнічного кластеру вайнахських народів, їхні мови та культури є спорідненими. У своїй промові С.А. Садаєв наголосив на потребі здійснювати міжнаціональний діалог у царині культури та підкреслив визначну роль Чаха Ахрієва у збереженні цінного етнографічного матеріалу – міфів, легенд, вірувань, переказів, традицій інгуського народу.

Представник Департаменту у справах релігій та національностей Олена Ясинецька від імені Міністерства культури України привітала учасників і організаторів заходу та у своєму виступі підкреслила важливість привернення уваги до видатних постатей культури, представників різних національностей і етносів, чиї імена пов’язані з Україною.

Вона, зокрема, зазначила: «Зберігаючи і плекаючи самобутність своєї культури, кожен етнос культурно взаємодіє та взаємозбагачує один одного.

Не даремно гасло сьогоднішнього Євробачення в Україні: ”Святкуймо розмаїття”. Ми – різні, але рідні, коли в нас одні цінності – миру, добра, поваги і толерантності, любові до рідних джерел. Різноманітність, розмаїття, національні особливості – це, дійсно, привід не для розділення, а для свята. Творімо і зберігаймо цю самобутність і пам’ятаймо тих, хто прислужився для цього найбільшою мірою, таких, як Чах Ахрієв…».

Дослідник та громадський діяч Юрій Анатолійович Косенко познайомив присутніх з життєвим шляхом Чаха Ельмурзієвича Ахрієва, висвітлив його діяльність у контексті історичних подій тієї доби, розповів про те, коли та як вчений-просвітитель навчався у Ніжинському ліцеї, здобув юридичну освіту. Ю.А. Косенко підкреслив, що Чах Ахрієв усі свої опубліковані твори написав саме в Ніжині, став першим інгушем, який отримав класичну вищу освіту.

Представники ічнянського культурного осередку – Ірина Шкребко та Ганна Дроботущенко читали уривки з творів видатного етнографа.

Всеукраїнська громадська організація ”Діаспора чеченського народу” представила видання вибраних уривків етнографічних творів Чаха Ахрієва та підготувала виставку творчих доробків представників чеченської діаспори в Україні.

Захід пройшов у піднесеній та творчій атмосфері.

 

Довідково:

 

Чах Ахрієв, НДУ

 

Чах Ахрієв – видатний син інгуського народу.

 

Чах Ельмурзієвич Ахрієв (10 травня 1850 – 29 квітня 1914) – видатний інгуський просвітитель, вчений-етнограф, краєзнавець та юрист.

Майбутній вчений народився в аулі Фуртоуг у сім’ї старости Джейрахської громади Ельмурзи Ахрієва. Мати його була з роду Хаматханових; мав чотири сестри.

Протягом 1850 – 1860-х років добігав кінця останній період Кавказької війни – загарбання Російської імперією Північного Кавказу. Під час однієї з військових операцій з «ліквідації» окремих вогнищ спротиву 7-річний Чах Ахрієв, разом з іншими інгуськими хлопчиками, був захоплений загоном російських загарбників і опинився в аманатах (люди, які фактом свого перебування серед росіян гарантували лояльність по відношенню до Росії з боку своїх громад, населених пунктів чи родин). Його привели у Владикавказьку фортецю, де віддали до військової школи (1857 – 1862). Завдяки сприянню з боку свого дядька Темурко Ахрієва, офіцера російської армії, його становище у Владикавказі було дещо кращим, ніж становище інших дітей-бранців, він мав трохи більше свободи.

Протягом 1862 – 1868 років Чах навчався у Ставропольській гімназії, у стінах якої починала свій творчий і науковий шлях значна частина інтелігенції гірських народів.

Там Ч. Ахрієв захопився справою наукового дослідження культури та побуту рідного народу.

Після закінчення гімназії, через хворобу, два роки провів на Батьківщині. Саме протягом цього часу Чах Ахрієв займався збиранням фольклорного та етнографічного матеріалу. Протягом 1871 – 1873 він публікувався у «Збірці відомостей про кавказьких горян» (Тифліс) та в газеті «Терські відомості» (Владикавказ). Йому вдалося відвідати різні райони Північного Кавказу, зокрема Ассінську ущелину і Назранівський район. У його працях, більшість з яких має етнографічний характер, є свідчення старійшин гірських сіл Інгушетії, які не лише самі були свідками подій та обрядів інгуської культури 18-го сторіччя, але й пам’ятали розповіді про життя своїх предків у 17-му сторіччі. З їхніх слів були описані спосіб життя, міфи, легенди, обряди, стародавні релігійні ритуали, звичаєве право, свята й етногенетичні перекази інгуського народу. Окрім того, Чах Ахрієв першим описав елементи нантського епосу інгушів.

Протягом 1870 – 1874 років Чах Ахрієв навчався у Ніжинському ліцеї (Україна), після закінчення якого, за свідому громадянську позицію та поведінку, зазнав неофіційного заслання – працював на різних посадах у різних місцевостях, розташованих на теренах сучасного Азербайджану. Він активно виступав за відповідність царських реформ інтересам кавказьких народів і намагався впливати на ці реформи. Тривала службова діяльність та постійні переїзди з міста в місто не залишали йому часу для того, щоб він присвятив себе науковій та літературній праці.

28 вересня 1912 року Чаха Ахрієва було звільнено за станом здоров’я. Він переїхав у Владикавказ, де й помер 29 квітня 1914 року в результаті захворювання на цукровий діабет. Похований у рідному аулі Фуртоуг. Його твори та наукові праці досі привертають до себе пильну увагу дослідників.

 

 

 

 

версія для друку

Відео

Відеокліп «Колядка для янголів»

Фотогалерея

Флешмоб "Музейні таємниці"
Розробник: Корпорація Софтлайн (Україна)
©  Міністерство культури України