українська російська англійська

Інтерактивна екскурсія для дітей 4-6 років "Шевченкові історії". Методична розробка

Міністерство культури України

Національний музей Тараса Шевченка

 

 

 

Інтерактивна екскурсія для дітей 4-6 років

«Шевченкові історії»

(перше групове знайомство з музеєм)

Методична розробка

 

 

 

Колектив авторів: Бікмуліна І. В., Дуброва М. П.,

Захарченко Н. А., Косицька О. І., Літовчук В. О.,

 Макаренко О. І., Смирнова Г. М.

 

 

Київ – 2018

 

Вступ

Дитячий центр

 

Основний екскурсійний ряд

Допоміжний екскурсійний ряд

Додаткове обладнання

Основний зміст

Методичні вказівки

 

 

Килим, подушки

Привітайтеся, представтесь, запросіть відвідувачів сісти на килим.

Ми з вами знаходимося в Дитячому центрі Музею Шевченка.

Музей – місце, де зберігаються старовинні речі, картини, меблі.

Їх можна уважно роздивлятися, а я розповідатиму вам цікаві історії.

Наш музей розказує про життя і творчість українського поета та художника – Тараса Шевченка.

Пояснити дітям основні функції музею: зберігання та експонування.

Звернути увагу на те, що наш музей – музей конкретної особистості.

Спитати, які музеї діти вже відвідували.

 

 

Картки з правилами поведінки в музеї

В музеї є свої правила поведінки, давайте розлянемо їх.

Кожну з трьох карток варто показувати спочатку стороною з червоною рамкою (те, як робити заборонено), запитуючи дітей, що відбувається. Потім обертати стороною із зеленою рамкою і коментувати вірну поведінку.

Пояснюючи правила поведінки, не акцентувати на заборонах. Методом запитань, вивести дітей на правильну відповідь. За потреби пояснити, чому не можна торкатись експонатів, бігати і кричати.

 

1 зала

Основний екскурсійний ряд

Допоміжний екскурсійний ряд

Додаткове обладнання

Основний зміст

Методичні вказівки

 

Т. Шевченко «Портрет Батька», «Портрет діда»

 

Тарас Шевченко народився весною, у березні (9), у бідній селянській родині в Україні. Ми бачимо портрет батька Т. Шевченка та портрет його старого діда Івана.

 

Локація екскурсовода: між вітриною №2 та дверима до зали №2.

 

Розкрити поняття родини.

Т.Шевченко «Хата батьків»

 

Солома, червоне яблуко.

Родина жила у хаті під соломяною стріхою, навколо якої був невеликий садок, де на деревах зріли червоні яблука.

Розказати дітям про українську сільську хату ХІХ століття в Україні. Звернути увагу на предмети побуту. Дати дітям торкнутися соломи. Використовувати штучне яблуко для кращої візуалізації оповіді.

 

 

Ікони Черкащини, рушник вишитий

 

 

Всередині хату прикрашали українські ікони з вишитими рушниками, під якими молилися мати з батьком і просили Бога щасливої долі своїм діточкам.

За потреби пояснити, що ікона – образ для моління.

 

Невідомий художник «Козак Мамай»

 

 

В родині було небагато цінних речей. Одна з них – картина «Козак Мамай».

Поговорити з дітьми, ставлячи ряд запитань:

Який настрій у козака на картині?

На якому музичному інструменті грає козак?

Яку пісню він співає? Сумну чи веселу?

Навіщо поряд з козаком зображено коня?

Методом питань і відповідей залучити дітей до детального розгляду картини і початків аналізу.

 

2 зала

Основний екскурсійний ряд

Допоміжний екскурсійний ряд

Додаткове обладнання

Основний зміст

Методичні вказівки

Олівець і свічка

Т. Шевченко «Жіноча голівка»

Простий олівець.

Коли Тарас був маленьким хлопчиком, він малював крейдою та вугіллям, а пізніше починає малювати і олівцем. Ввечері він запалював свічку, брав олівчик і замальовував свої думки та мрії.

Локація екскурсовода – стіна 1, праворуч від рисунка «Жіноча голівка».

 

Розповісти про доступні техніки для малювання в селі і в місті, закцентувати увагу на перехід до олівцевих рисунків. Дати розглянути олівець (за потреби).

Т. Шевченко «Циганка-ворожка»

 

Акварельні фарби

Згодом Шевченко переходить на іншу техніку і малює акварельними фарбами.

Локація екскурсовода – стіна 3, праворуч від «Циганки-ворожки».

Т. Шевченко «Голова матері»

К. Брюллов «Портрет Василя Жуковського»

Палітра

Тарас Шевченко використовує також олійні фарби. Щоб підібрати необхідний колір, треба було вичавити з тюбика фарби різних кольорів і перемішати на дощечці. Може, хтось знає, як вона називається?

За необхідності пояснюємо дітям термін «палітра».

Вказати на полотна, написані олійними фарбами.

Т. Шевченко «Кобзар»

Т. Шевченко «Автопортрет 1840 року»

Т. Шевченко «Кобзар» (додаткове факсиміле),

Картка з уривком поеми «Причинна».

Тарас Шевченко був не тільки художником, а ще і поетом. Він любив писати вірші. Перед нами його перша книга «Кобзар». Ця книжечка була маленька, до ней увійшло лише 8 віршів.

Давайте прочитаємо один з них разом.

Коли надрукували шевченкову книгу, він виглядав так (показати автопортрет 1840 року)

Пояснити дітям правила гри: екскурсовод читає текст, діти називають предмети, зображені на картинках.

Акцентувати увагу на зовнішньому вигляді Тараса Шевченка в молодості.

 

3 зала

Основний екскурсійний ряд

Допоміжний екскурсійний ряд

Додаткове обладнання

Основний зміст

Методичні вказівки

Рушник вишитий (із зображенням диліжансу)

Т. Шевченко «Автопортрет 1843»

 

Поставити дітям ряд запитань:

Чи любите Ви подорожувати?

Яким транспортом Ви подорожуєте?

Чим Ви займаєтесь у подорожі?

Тарас Шевченко любив подорожувати. Але в той час ще не було автомобілів, тому всі подорожували на диліжансі. Диліжанс – це критий екіпаж, запряжений кіньми, для перевезення людей і багажу. Завдяки цьому транспорту і подорожував Шевченко Україною. Вам цікаво як він виглядав у той час? Тоді поглянемо на його автопортрет.

Що він робить?

Тарас Шевченко постійно малював і писав вірші. Ми зараз з Вами подивимось його альбом.

Роботу в залі налаштувати завдяки методу запитань. Зацікавте дітей, апелюючи до їх життєвого досвіду. Локація екскурсовода – між скляною вітриною та автопортретом 1843 року. Спочатку ми показуємо вишитий рушник із зображенням диліжансу, а потім звертаємо увагу дітей на автопортрет 1843 року.

Т. Шевченко. Альбом 1845 року

 

Альбом 1845 року

В цьому альбомі Шевченко малював пам’ятки старовини та мистецтва, сільський побут та природу. Малював він олівцем та аквареллю.

Що Ви бачите на цих малюнках?

Які тварини зображені, рослини?

Садимо дітей на банкетку та показуємо їм альбом. Робимо акцент на пейзажах та зображеннях людей і тварин.

 

В. Штернберг «Переправа через Дніпро»

 

На картині зображений правий берег Дніпра. Також ми можемо побачити споруду Києво-Печерської лаври. Зверніть увагу, що тоді ще не було мостів, а люди могли дістатися з одного берегу на інший за допомогою переправи.

Підходимо з дітьми до картини та обговорюємо зображення.

 

5 зала

Основний екскурсійний ряд

Допоміжний екскурсійний ряд

Додаткове обладнання

Основний зміст

Методичні вказівки

Рушниця ХІХ століття

 

 

Ігровий модуль: солдатський чобіт, у середині якого розміщено прототип захалявної книжечки, на звороті – збільшена копія автопортрету Т. Шевченка 1847 року.

Це типова солдатська рушниця, що знаходилася в озброєнні російської армії. Заряджалася така рушниця через дуло, що попередньо очищалося спеціальною палицею. Можна було заряджати лише по одному патрону.

Будучи солдатом, Тарас Шевченко носив солдатську форму. Які елементи форми ми бачимо на портреті? (фуражка, піджак/сорочка). Також у давнину солдати обов’язково повинні були мати вуса.

При побудові розповіді, не заглиблюємось в тему заслання. Звертаємо увагу дітей лише на те, що Шевченко служив в армії/був солдатом та показуємо рушницю, розглядаємо форму.

 

Пісок

 

Обговорюємо з дітьми спекотний клімат. Можна використовувати запитання типу:

Чи бували Ви на березі моря?

Чи легко там працювати?

Чи вважаєте Ви такі умови важкими?

Без чого, на Вашу думку, не могли обходитися люди, які там перебували?

Підводимо дітей до вітрини та вказуємо на пісок – один з елементів тієї місцевості, де був Шевченко під час служби. Для зацікавлення і уточнення, обговорюємо рослинність та клімат тієї території. Не завантажуємо дітей інформацією про назви територій.

Т. Шевченко «Мала книжка»

 

 

Ігровий модуль: солдатський чобіт, у середині якого розміщено прототип захалявної книжечки, на звороті – збільшена копія автопортрету Т. Шевченка 1847 року.

Шевченко і на службі продовжував писати вірші. Потай поет складав у 8-ро аркуш поштового паперу і дрібнесеньким почерком писав свою поезію в «Захалявну книжку». Назбиралося 27 зшитків. З них склалися 4 книжечки, які отримали назву «Мала книжка», до неї ввійшло 120 поезій.

 

Підводимо дітей до вітрини та показуємо їм чобіт і захалявну книжечку. Важливо пояснити і показати дітям, що таке халява чобота.

 

6 зала

Основний екскурсійний ряд

Допоміжний екскурсійний ряд

Додаткове обладнання

Основний зміст

Методичні вказівки

Невідомий художник «Нева перед заходом сонця»

 

Копія роботи «Нева перед заходом сонця» з нанесеними відмінностями

Деякий час Шевченко живе в Петербурзі (Російська Імперія).

Там він продовжує працювати художником.

Розглянемо картину уважніше. Порівняємо з додатковим зображенням. Знайдіть 5 відмінностей.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянути картину. Використовуючи додаткові матеріали, а саме копію зображення з нанесеними відмінностями, віднайти елементи експонатів, які вже розглядали в попередніх залах:

«Хата батьків»

Зображення козака з картини «Козак-Мамай»

Дівчину з роботи «Циганка-ворожка»

«Голова матері»

Свічка.

 

Т. Шевченко «План хати»

Т.Шевченко «Портрет Ликери Полусмак»

Т. Шевченко «План хати» з додатковими предметами інтер’єру.

Тарас Шевченко дуже хотів жити в Україні. Він навіть обрав місце, де хотів побудувати хату. Давайте розглянемо план і спробуємо вгадати, де яка кімната.

Шевченко дуже хотів мати свою сімю з діточками. Планував одружитись з цією дівчиною.

Роздати картки з планом хати з меблями. Діти мають відгадати назви кімнат (або подібні): «кімната», «кухня», «світлиця», «робоча».

 

Т. Шевченко «Буквар южноруський»

Т. Шевченко «Буквар южноруський» (факсимільне видання)

Тарас Шевченко так піклувався про діток, що створив для них Буквар. Це був один з перших букварів українською мовою, до того діти вчились за церковними книгами.

Як ви думаєте, що він вміщує у цю книжечку?

 

Для дітей 6-ти років.

Разом з дітками пригадати, що в букварі є алфавіт, тексти для читання, показати зразки написання цифр та ін.

 

8 зала

Основний екскурсійний ряд

Допоміжний екскурсійний ряд

Додаткове обладнання

Основний зміст

Методичні вказівки

Малярське приладдя Т. Шевченка у вітринах

Не (!) акцентувати увагу на портретному живописі у залі.

Етюдник, у якому вміщено:

палітра

пензлі

(штучний ворс,

з натуральної щетини)

мастихіни

олійні фарби

акварель

гуаш

пастель

фломастери

кольорові олівці

воскові олівці

кольорова крейда

Перед нами незвичайний ящик. Як ви думаєте, що у ньому?

Етюдник - це такий ящичок, де художник зберігає свої речі. Давайте розглянемо, що в ньому зберігається.

Тут є такі речі, якими ви теж малюєте: кольорові олівці, воскові олівці, крейда, фломастери, акварель, пензлі, гуаш.

Також тут є ще палітра. Пригадаємо, навіщо вона потрібна?

Давайте візьмемо до рук таку цікаву лопаточку. Вона називається – мастихін. Мастихіном художник може розводити фарби, а іноді навіть малювати. Ми оглянули з вами сучасне приладдя художника. А тепер подивіться, будь ласка, чим малював Тарас Шевченко. У вітрині – його етюдник. Розгляньте уважно і скажіть, що ви у ньому побачили. (Екскурсовод відповідає на питання про олійні фарби в мішечках). А тепер подивіться у іншу вітрину і скажіть, що ви бачите. Перед вами дві білі палички і довга велика палиця. Палички – це паперові олівці-розтушовки. Ними можна намалювати плямку або тло (тінь). Також це можна зробити і пальчиками. Велика довга палиця називається муштабель. Вона підтримує руку художника, коли він малює дрібні деталі. М’якеньким кінчиком її притуляють до картини, щоб не пошкодити малюнок.

Екскурсовод сідає на підлозі біля етюдника між вітринами. Навколо нього сідають на підлогу діти. Екскурсовод проводить паралель між сучасним малярським приладдям і приладдям Тараса Шевченка у вітрині, пояснює як використовувалися ті чи інші предмети, дає їх дітям в руки. Діти розповідають чим і як вони малюють.  Екскурсія будується у вигляді діалогу: «питання-відповідь». Екскурсовод вводить 5 нових термінів:

«мастихін»

«етюдник»

«муштабель»

«палітра»

«розтушовки»

 

11 зала

Основний екскурсійний ряд

Допоміжний екскурсійний ряд

Додаткове обладнання

Основний зміст

Методичні вказівки

Т. Шевченко «Катерина»

 

 

Роздивимося уважно найбільшу картину Тараса Шевченка.

Що на ній зображено? (діти перераховують, що бачать на полотні).

Які кольори використав художник?

Скільки на картині людей? (3).

Чи є тварини? Які це тварини? (кінь, собака).

А давайте знайдемо споруду у якій розмелюють зерно на борошно. Як вона називається? (млин)

Як ви думаєте, яка пора року зображена ? (холодно чи тепло). 

 

А зараз давайте уявимо з вами, що картина оживає. Які звуки ми почуємо, якщо картина оживе? Хто з вас спробує відтворити їх Давайте спробуємо відтворити всі ці звуки одночасно.

Локація екскурсовода – площа біля картини «Катерина». Садимо дітей на м'які подушечки і досліджуємо твір мистецтва. (обговорюємо картину, звернувши увагу на деталі.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Допомогти дітям визначити спектр звуків, які ми могли б чути: собака гавкає, вітер виє, листя шумить, тупіт коня, млин гуде, дівчина співає тихесенько або щось говорить. Відтворити їх почергово. Розподілити звуки між дітьми (за необхідності розділити на кілька груп). За командою екскурсовода «оживити» картину.

 

Дитячий центр

Основний екскурсійний ряд

Допоміжний екскурсійний ряд

Додаткове обладнання

Основний зміст

Методичні вказівки

 

 

Заготовки розмальовок-портретів Т. Шевченка, заготовки малюнків-обєктів, ножиці, клей або двосторонній скотч.

Проходьте, сідайте навколо столу. Зараз ми з вами виконаємо невеличке завдання.

Кожен з вас отримав портрет Тараса Шевченка.

Давайте пригадаємо ким був Тарас Григорович?

Серед маленьких зображень предметів оберіть ті, якими міг би 200 років тому користуватись художник і поет. Додайте (наклейте) їх на портрет. Також можете розмалювати свою роботу..

Прослідкувати, щоб всі розсілися і мали доступ до матеріалів.

 

 

Задаючи питання, підвести до того, що Шевченко був поетом і художником.

 

У разі необхідності повторити завдання або допомогти дітям обрати предмети.

 

 

Документи:

Інтерактивна екскурсія для дітей 4-6 років "Шевченкові історії" (перше групове знайомство з музеєм)
Національний музей Тараса Шевченка
Додаток до Інтерактивної екскурсії для дітей 4-6 років "Шевченкові історії"
версія для друку

Відео

Fair Play. Free Sentsov.

Фотогалерея

Флешмоб "Музейні таємниці"
Розробник: Корпорація Софтлайн (Україна)
©  Міністерство культури України