українська російська англійська

Популяризація української музики, децентралізація управління та реформа фінансування культури – Марічка Бурмака та брати Капранови про свої пропозиції до Довгострокової стратегії культури

04.06.2015 | 10:21

Культурна стратегія: чи почують думку незручних людей?

 

·                                

Обговорення Довгострокової стратегії розвитку української культури триває вже два місяці. Проект самого документа був виставлений на сайті Мінкультури, де читачам пропонувалося його вільне обговорення. Переоцінити важливість стратегії важко, це вектор розвитку сфери на найближчі роки, який за розумного використання може стати інструментарієм творення української ідентичності. ЗМІ реагують на робочу версію документа по-різному. Хтось дає незадоволені думки анонімних експертів, хтось підтримує одні галузеві напрямки, але не схвалює інші, а куратор програми ЄС-Східне партнерство «Культура» Тері Сандел надіслав листа підтримки проекту стратегії, де зауважив, що основні цілі Довгострокової стратегії розвитку української культури збігаються із цілями програми ЄС - Східне партнерство «Культура». А багато ідей проекту Довгострокової стратегії є пріоритетами програми ЄС - Східне партнерство «Культура».

Ми попросили прокоментувати проект документа людей, які або вивчали стратегію, або були на обговоренні першої версії та вносили свої пропозиції.

 

ПРОПОЗИЦІЇ ДО ДОКУМЕНТА ОБГОВОРИЛА У ФЕЙСБУЦІ


Марія Бурмака, співачка, телеведуча:

 

Я знаю, що кінцева версія стратегії ще в розробці. Але я була запрошена на першу велику зустріч, де презентували робочий проект. І я була рада, що міністерство обрало саме цей формат - запросити всіх. Люди, які вважають себе діячами від культури, повинні радіти такій можливості - взяти участь у творенні цієї політики.

Я не фахівець у всіх галузях, але я захотіла внести корективи у такий напрямок як розвиток музики та деякі напрямки дитячого мистецтва. Витратила кілька днів, щоб розписати, як я бачу розвиток української сучасної музики, фестивального руху, виклала на Фейсбуці і запросила до обговорення, оформила і надіслала в міністерство. Це не були пропозиції проектів, які вимагають коштів. Але я сформулювала напрямки розвитку. І для мене цінно, що мої думки, думки людини, яка вже 25 років займається просуванням української музики, виявилися потрібними.

Я не розумію сьогоднішню опозицію до Мінкультури, бо мені здається, що тут затребувані всі фахові поради. Так, ні в кого нема часу, і в мене його немає. Так, це шмат безоплатної роботи, але якщо є мета допомогти міністерству, то чому не вділити свого часу та знань. Треба просто сісти і попрацювати. Це, зрештою, не документ на 150 сторінок, не прожект, це чіткий план.

Зрештою, хіба важко скласти план та поділитися баченням, якщо ти вважаєш себе профі?

 

КОМУ ВИРІШУВАТИ, СКІЛЬКИ ПОТРІБНО БІБЛІОТЕК?


Брати Капранови, видавці, письменники:

 

Ще коли обговорювалася перша версія Довгострокої стратегії розвитку, Міністерство культури зібрало такий великий «хурал», де були і люди, які писали стратегію, і ті, які читали та думка яких має вагу в культурному середовищі. Це була зустріч міністерства з незручними для влади людьми, а ми є саме такими, незручними для будь-якого міністерства. На цьому обговоренні було багато авторитетних людей, режисери, музейники. І чесно кажучи, ніхто не сказав співробітниками міністерства, що у вас, мовляв, усе добре. І в цій історії - найбільший плюс, що Міністерство культури не боїться критики. Ми сказали, що там багато слів ні про що. Але там закладені цікаві та потрібні думки, і думаю, ми на обговоренні поставили важливу проблему.

Що робить Міністерство культури взагалі і що воно робитиме в умовах децентралізації влади, яке планується? Відділи культури місцевих адміністрацій перебувають у подвійному підпорядкуванні. І з Києва ними керують, і місцева влада ними керує. Як працюватиме Міністерство культури в умовах децентралізації. Бо воно повинно бути провідником державної політики.

Ми ж не можемо сказати, що на Волині культурні установи, філармонії та музеї можуть робити, що хочуть, і на Миколаївщині теж, що хочуть. Це має обговорюватися. І це не вирішиш папірцями. Ми примусили замислитися над цим міністерство. І воно почало шукати. Нам вдалося провести в Стратегію фразу, що в умовах децентралізації Міністерство культури повинно займатися встановленням та контролем за виконанням норм культурного обслуговування та інших стратегічних дискурсів.

Якщо ми знаємо, що в регіонах на таку кількість населення повинно бути саме стільки бібліотек, то Міністерство культури займається не фінансуванням, а контролем, чи є саме стільки бібліотек. Саме тоді Міністерство культури стає провідником державної політики. І воно має встановити нормативи, скільки чого є, слідкувати за актуальністю культурних проектів, бо культурний простір змінюється, і за актуальністю нормативів. Крім того, міністерство повинно мати механізм контролю відповідності цих нормативів. Ми колись досліджували кількість бібліотек по регіонах. Нам удалося довідатися, що у Донецькій та Тернопільській областях - однакова кількість бібліотек. Ми вивчали, скільки бібліотек на десять тисяч людей. На останньому місці - Донецька, на передостанньому - Луганська, третій знизу - Крим. Якими грошима це виміряєш?

Ми як видавці та літератори взагалі від міністерства не залежимо, але якщо ви заслухаєте музейників, то вони вам розкажуть, яка може бути державна ідеологія і формування ідентичності, якщо їхні стенди присвячені «комсомольцям Запоріжжя у Великій вітчизняній війні».

Відсутність політики з формування ідентичності веде до війни.

Тому у якості резюме мене надихає те, що у формуванні Стратегії можуть брати участь усі, хто вважає себе причетним до цієї галузі.

 

КУЛЬТУРА МАЄ ВЧИТИСЯ ЗАРОБЛЯТИ

 

Володимир Манько, директор у Communication group:

 

Я уважно ознайомився з проектом стратегії. Документ викладений на шести сторінках і добре структурований: там чітко сформульовані цілі, принципи, пріоритети та можливість контролю за розвитком сфери. Можливо, він написаний мовою чиновників, там є загальні місця і через це документ не здатен справити феєрично-яскравого враження. Але насправді це, скажімо так, сучасний документ, головні напрямки розвитку культури там прописані дуже чітко. Зрозуміло, що там є засадничі речі, створення національного продукту, формування ідентичності, підтримка культурного розмаїття, і там є багато важливих позицій та кроків. Це логічне продовження політики національно-демократичного табору, ця частина важлива, але вона мене не здивувала.

Мені ж впало в око інше. Наприклад, серед пріоритетів - модернізація системи фінансування та економічної підтримки культури. Зокрема, створення інноваційних фондів, системи грантової підтримки та інвестиційних програм і програм пільгового кредитування, приватно-державне партнерство. Це все вчить не лише стояти в черзі за держбюджетом, а й працювати з проектами. Непопулярний крок, але вчимося заробляти. І я розумію, що міністерство вважає це також і своєю відповідальністю, створювати такі системи грантової підтримки, бо їхнє заснування змінює мислення людей та отримувачів таких грантів.

Або пропозиції щодо запровадження контракту у сфері театру допомагають створити потужний професійний ліфт для талановитих людей, держава повинна опікуватися не лише колись визначеним колом театрів, а слідкувати за всіма.

Обнадійливим мені здалося і те, що планується навести лад із пам'яткохоронною діяльністю. Програма передбачає децентралізацію та посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини, зокрема в частині охоронних та заповідних територій, архітектурних комплексів, пам'яток культури місцевого, регіонального, національного та світового значення. Це важливий пункт, який пов'язаний із великим обігом тіньових коштів, тож якщо зазначені стратегією закони будуть прийняті, це просто дасть правильний сигнал усім заповідникам та звільнить їх від нав'язливої реклами.

 

Олена Мігачова, Київ.

 

http://www.ukrinform.ua/ukr/news/kulturna_strategiya_chi_pochuyut_dumku_nezruchnih_lyudey_2059552

 

 

версія для друку

Відео

Міністр культури Євген Нищук у програмі "Час. Підсумки дня" на "5 каналі"

Фотогалерея

Флешмоб "Музейні таємниці"
Розробник: Корпорація Софтлайн (Україна)
©  Міністерство культури України