українська російська англійська

Рада Європи

 

Найстаріша загальноєвропейська організація, утворена 5 травня 1949 року з метою «досягнення більшого єднання між її членами для збереження і втілення у життя ідеалів і принципів, які є їх спільним надбанням, сприяння їх економічному та соціальному прогресу». Основною статутною умовою для приєднання країн до РЄ є визнання державою-кандидатом принципу верховенства права, її зобов'язання забезпечити права та основоположні свободи людини всім особам, які знаходяться під її юрисдикцією. Головним завданням РЄ є координація законодавств країн-учасниць для забезпечення норм ліберальної демократії, які викладені у Європейській конвенції з прав людини (1950 р.) та Конвенції із захисту прав людини та фундаментальних свобод (1953 р.).

Станом на серпень 2015 року до Ради Європи входять 47 держав-членів.

Головними статутними органами Ради Європи є Комітет міністрів та Парламентська асамблея. Дорадчі органи - Венеціанська комісія і Конгрес місцевої та регіональної влади Європи. Європейський суд з прав людини не входить до складу органів Ради Європи, а діє при ній з метою імплементації положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Секретаріат Ради Європи обслуговує головні органи Ради Європи та має постійний штат у складі 1200 осіб. Очолює Секретаріат та координує його роботу Генеральний секретар.

Представник Міністерства культури України є членом Керівного Комітету Ради Європи з питань культури, спадщини та ландшафту (CDCPP), який підпорядковується Комітету Міністрів і діє в рамках Європейської Культурної Конвенції з метою скерування міжурядової роботи Ради Європи з питань культури, спадщини і ландшафтів, а також виконує дорадчі функції при Комітеті Міністрів з усіх питань, що входять до його компетенції. Комітет є платформою для обміну кращими практиками та запровадження стандартів в сфері культурної політики, спадщини і ландшафтів в країнах, які є сторонами Культурної конвенції та інших відповідних конвенцій.

З питань захисту прав національних меншин Мінкультури України співпрацює з такими робочими органами Ради Європи як Консультативний комітет Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, Європейська комісія Ради Європи проти расизму та нетерпимості та Спеціальний комітет Ради Європи з питань ромів (CAHROM).

Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин – робочий орган Комітету Міністрів Ради Європи, до складу якого входить 18 незалежних експертів, що обираються із кандидатур, поданих державами-учасницями Рамкової конвенції. Метою діяльності Консультативного комітету є здійснення оцінки виконання державами-учасницями положень Рамкової конвенції про захист національних меншин. Така оцінка здійснюється на основі аналізу державної доповіді та інших джерел, зокрема інформації, отриманої від неурядових організацій, та результатів власного моніторингу.

Співпраця Мінкультури із Консультативним комітетом Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин полягає у: підготовці на періодичній основі (раз на 5 років) Доповіді України про виконання Україною Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин; підготовці та направленні коментарів до оціночної доповіді Консультативного комітету; забезпеченні організації моніторингових візитів в Україну експертів Консультативного комітету.

Європейська комісія проти расизму та нетерпимості (ЄКРН) – незалежний контролюючий орган Ради Європи з прав людини, що складається із незалежних та неупереджених членів. У рамках своєї статутної діяльності ЄКРН проводить моніторингову роботу «від країни до країни», що передбачає здійснення аналізу ситуації в кожній з держав-членів Ради Європи щодо расизму та нетерпимості, а також вносить пропозиції та рекомендації щодо вирішення виявлених проблем. Моніторинг ЄКРН за принципом «від країни до країни» стосується усіх держав-членів Ради Європи на рівній основі. Робота проходить у 5-річний цикл, охоплюючи 9-10 країн на рік.

Співпраця Мінкультури з ЄКРН полягає у підготовці коментарів до доповідей ЄКРН по Україні, а також забезпеченні організації моніторингових візитів в Україну експертів ЄКРН.

Представник Мінкультури є уповноваженим представником України у Спеціальному комітеті Ради Європи з питань ромів (CAHROM). Його основною місією є інформування європейського співтовариства про позитивну динаміку та заходи, що здійснюються Україною з метою покращення становища ромської національної меншини та забезпечення її інтеграції в українське суспільство.

Міністерство культури України також співпрацює з Секретаріатом Європейської хартії регіональних мов або мов меншин стосовно виконання Україною зобов’язань щодо Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

Відповідно до зобов’язань України кожні три роки держава подає на розгляд Генеральному Секретареві Ради Європи періодичну доповідь про політику, яку вона проводить згідно з частиною ІІ Хартії, та про заходи, вжиті Україною на виконання тих положень частини ІІІ, які вона прийняла. На сьогодні Україною подано дві періодичні доповіді (2 серпня 2007 року і 6 січня 2012 року). Триває третій моніторинговий цикл і підготовка третьої періодичної доповіді.

План дій Ради Європи для України є спільною стратегічною ініціативою Ради Європи та України, метою якої є надання підтримки Україні у процесі виконання її зобов’язань як держави-члена Ради Європи в таких галузях компетенції Ради Європи, як права людини, верховенство права та демократія.

 

В рамках виконання завдань, передбачень Планом дій РЄ для України на 2011-2014 роки Міністерство культури визначено основним партнером в таких проектах:

 

Проект 1.3.3: Забезпечення ефективної соціальної інтеграції ромів: розробка та прийняття комплексного національного плану для ромів в Україні і забезпечення інструментарію для її здійснення, включаючи навчальну програму для ромівпосередників (ROMED) та інформаційно-просвітницькі заходи ("Dosta!"). Міністерством культури України спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, науковими інституціями (Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України, Інститут законодавства Верховної Ради України та Інститут політичних іетнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України) та  за участю ромськихгромадських організацій (Міжнародна благодійна організація “Ромський жіночий фонд “Чіріклі”; Міжнародна громадська організація ромів КЄТАНЄ”; Одеський обласний Ромськийконгрес; Міжнародний фонд “Відродження) розроблено Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини до 2020 року, схвалену Указом Президента України від 8 квітня 2013 року №201/2013. При розробленні проекту Стратегії були враховані, в першу чергу, положення Комунікації Європейської Комісії СОМ (2011) 173 від 5 квітня 2011 року, документи Ради Європи та Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), що стосуються захисту прав ромів.

Стратегія стала основою для розробки  Плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини до 2020 року – практичного механізму з реалізації завдань Стратегії. План заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини до 2020 року затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2013 року №701- р. План заходів є практичним механізмом, за допомогою якого очікується через конкретні заходи забезпечити:

–        правовий захист ромів, який має запобігти проявам дискримінації щодо них;

–        забезпечити покращення освітнього рівня та стану здоров’я представників ромськоїнаціональності;–     підвищення рівня їхнього соціального захисту та зайнятості;

–        та забезпечити подальший розвиток етнокультурної самобутності ромів.

Реалізація Плану заходів здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Проект 3.3.1: Регіональна програма "Київська ініціатива". Спільний проект Ради Європи і Європейської Комісії «Урбаністичні стратегії в історичних містах, скеровані громадою» (Community-led Urban Strategies in Historic Towns (проект COMUS) покликаний розробити інноваційні моделі міського планування, що сприяють розв’язанню практичних проблем в історичних містах. Проект реалізується одночасно в 6 країнах ініціативи ЄС «Східне партнерство»: Україна, Грузія, Молдова, Вірменія, Азербайджан, Білорусь. В основі проекту лежать напрацювання попереднього «Пілотного проекту з реабілітації культурної спадщини історичних міст» (2009-2011).

Проект передбачає комплексну взаємодію органів влади усіх рівнів і місцевих громад з метою покращення існуючого міського середовища невеликих історичних міст, зупинення деградації історичного середовища та заохочення місцевих мешканців до активної участі в процесі прийняття рішень і розробки стратегії розвитку міста.

До реалізації проекту в Україні залучено: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Науково-дослідний інститут пам’ятко-охоронних досліджень та громадську організацію «Асоціація міст України». Представники вищезазначених установ та організацій увійшли до складу Групи міжвідомчої взаємодії з питань реалізації проекту COMUS та Групи експертів проекту, завданнями яких є визначення національних пріоритетів реалізації в Україні проекту COMUS; відбір пілотного міста проекту COMUS згідно прозорої, демократичної процедури та підготовка нової редакції Звіту з оцінки стану культурної спадщини.

Національним координатором проекту COMUS в Україні є Олександр Буценко, директор Українського центру культурних досліджень.

В рамках попереднього етапу проекту COMUS (1 січня – 30 червня 2015 року) відбувся відбір пілотного міста, який проходив поетапно: опрацювання мотиваційних листів міст-кандидатів Групою експертів; одержання додаткової інформації від попередньо відібраних міст та електронне голосування, за результатами якого голоси експертів розділились таким чином: 2 голоси одержало місто Жовква (Львівська обл.) і 5 – місто Луцьк (Волинська обл.).

За погодженням з Секретаріатом Ради Європи в Україні проект реалізовуватиметься одразу в двох пілотних містах. Інші міста, які прагнуть ознайомитись та скористатись методологією проекту COMUS, мають змогу брати участь у загальноукраїнських інформаційних заходах та безпосередньо співпрацювати з пілотними містами.

Проект 3.3.2: «Міжкультурні міста». Програма Ради Європи та ЄС «Міжкультурні міста» стартувала в 2008 році. Її було започатковано з метою вивчення впливу міграції і культурного розмаїття в європейських містах, визначення політики та стратегії, здатних допомогти містам використати етно-національне і культурне розмаїття як фактор розвитку. В Україні проект реалізовується з 2011 року з метою впровадження рекомендацій Білої книги Ради Європи з міжкультурного діалогу в українське суспільство. Семінари, тренінги та міжнародні форуми, які відбуваються регулярно в різних містах-учасниках мережі (Луцьк, Вінниця, Павлоград, Мелітополь, Прилуки, Київ) мають на меті сприяти підвищенню компетенції представників місцевої влади та громад в питаннях міжкультурної політики.

За детальнішою інформацію, будь ласка, звертайтесь до відділу європейської інтеграції та взаємодії з міжнародними організаціями Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції

тел. (044) 234-41-93

strashnenko@mincult.gov.ua, talalaieva@mincult.gov.ua

 

 

 

версія для друку

Відео

Fair Play. Free Sentsov.

Фотогалерея

Флешмоб "Музейні таємниці"
Розробник: Корпорація Софтлайн (Україна)
©  Міністерство культури України