українська російська англійська

Нематеріальна культурна спадщина України

Усвідомлюючи важливе значення нематеріальної культурної спадщини як головного джерела культурного різноманіття й гарантії сталого розвитку, ЮНЕСКО виробило ряд важливих актів. Так, у 1989 році прийнято Рекомендації щодо збереження традиційної культури і фольклору, у 2001 – Всесвітню Декларацію про культурне різноманіття, а у 2003 році була схвалена Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини.

Україна була серед тих країн, яка підтримала ініціативу ЮНЕСКО та проголосувала за прийняття Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини. З 2004 року тривав процес приєднання України до зазначеної Конвенції, що включав у себе процедуру обговорення та прийняття відповідного Закону.

У 2008 році Україна приєдналась до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини [Закон України «Про приєднання України до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини» від 06.03.2008 № 132 ] (даліКонвенція).

Згідно з Конвенцією нематеріальна культурна спадщина проявляється, у таких галузях:

·                     усних традиціях та формах вираження, зокрема в мові як носії нематеріальної культурної спадщини;

·                     виконавському мистецтві;

·                     звичаях, обрядах, святкуваннях;

·                     знаннях та практиці, що стосуються природи та всесвіту;

·                     знаннях та практиці, що пов’язані з традиційними ремеслами.

З приєднанням до Конвенції для України питання дослідження, збереження та популяризації традиційної народної культури набули особливого значення. Зберегти багатство народної культури українців – основу нематеріальної культурної спадщини великої європейської нації – є сьогодні одним із пріоритетних завдань Міністерства культури України.

З метою виконання зобов’язань в рамках імплементації Конвенції Мінкультури постійно вдосконалює нормативно-правову базу. Так:

у 2013 році створено Експертну раду з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України (даліЕкспертна рада) – постійно діючого консультативно-дорадчого органу. У 2017 та 2018 роках оновлено її склад;

у 2015 році Український центр культурних досліджень визначено органом, який уповноважено на науково-методичне забезпечення реалізації Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини;

у 2017 році започатковано щорічну Премію за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини;

у 2017 році розроблено та затверджено Порядок ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (даліНаціональний перелік).

Станом на 07.12.2018 в Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України включено 14 елементів нематеріальної культурної спадщини:

001.нкс

Традиція Косівської мальованої кераміки;

002.нкс

Кролевецьке переборне ткацтво;

003.нкс

Опішнянська кераміка;

004.нкс

Петриківський розписукраїнське декоративно-орнаментальне малярство ХІХ – ХХІ ст.;

005.нкс

Козацькі пісні Дніпропетровщини;

006.нкс

Пісенна традиція села Лука Києво-Святошинського району Київської області;

007.нкс

Технологія виконання вишивки «білим по білому» селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області.

008.нкс

Традиції рослинного килимарства селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області;

009.нкс

Орьнеккримськотатарський орнамент та знання про нього;

010.нкс

Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки;

011.нкс

Бортництво;

012.нкс

Традиція гуцульської писанки

013.нкс

Традиція приготування ет аяклак (караїмський пиріжок з м’ясом). Досвід караїмів Мелітополя;

014.нкс

Традиція обряду «Водіння Куста» у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області.

 

Загалом у 2018 році до Національного переліку включено 7 елементи.

У 2018 році Лауреатом щорічної Премії за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини визначено Томишина Олексія Івановича, музиканта-самородка, унікального скрипаля Хустського району з     с. Нижнє Селище (Закарпатська область).

Довідково: у  2017 році першим Лауреатом Премії за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини визначено Чекун Доминіку Никифорівну, носія співочої традиції виконання поліських народних пісень.

Крім того, з 2018 року Міністерство співпрацює з компанією Google Ukraine у питанні підготовки інтернет ресурсу «Нематеріальна культурна спадщина», яка є частиною проекту «Автентична Україна», до якого вже входять 3D тури «Музеї України просто неба», «Дерев’яні церкви Карпатського регіону», «Оперні театри».

На Міжнародному рівніУкраїна, як держава-сторона Конвенції бере участь у сесіях Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини (даліМіжурядовий комітет) і вносить пропозиції щодо включення елементів до Списків ЮНЕСКО.

Згідно з рішенням 8-ї сесії Міжурядового комітету у 2013 році елемент «Петриківський розписукраїнське декоративно-орнаментальне малярство» включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.

На 11-ій сесії Міжурядового комітету у 2016 році елементКозацькі пісні Дніпропетровщини, або «Козацькі пісні» – явище виконання степових пісенних творів (українських козацьких пісень) у Дніпропетровській області включено до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує негайної охорони (ЮНЕСКО). Цей елемент потребує подальшої охорони оскільки перед ним стоїть цілий ряд загроз, які можуть привести до його зникнення в найближчому майбутньому. Ці загрози можна розділити на дві категорії. Перша – зовнішні загрози. Так носії елементу відзначають слабку увагу державних органів, ЗМІ, освітніх центрів до елементу «Козацькі пісні», що створює у членів місцевих спільнот подібне відношення до цього елементу як неважливого, не вартого уваги і збереження. Друга – внутрішні загрози. Елементу «Козацькі пісні» загрожує різке скорочення носіїв цього елементу, що пов’язане з віковою категорією людей, які володіють цим елементом (практикують його). Здебільшого, це люди, вік яких наближається до 80 років і старше.

У 2018 році Мінкультури направило номінаційне досьє «Традиція Косівської мальованої кераміки» на розгляд чергової сесії Міжурядового комітету (яка відбудеться у 2019 році) для включення до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.

Елемент «Традиція Косівської мальованої кераміки» включено до Національного переліку у 2012 році. Даний елемент є невід’ємною частиною нематеріальної культурної спадщини України та представлений гуцулами – етнографічною групою українців, що здавна проживає на території Карпат України та найкраще зберегла свої етнографічні й побутові традиції поряд з іншими субетнічними групами українців. Ця традиція розвивалась з кінця             ХVIII ст. у трьох підгірських центрах: сістинь, м.Косів (з селами Монастирське, Москалівка, Старий Косів, Смодне, Вербовець), селище Кути та Старі кути.

Однією з ознак Косівської кераміки є триколірна гама забарвлення виробівжовтий (символізує сонце), зелений (символізує Карпатські гори), коричневий (символізує землю). Інколи майстри додають до триколірної гами синього кольору.

На керамічних виробах особливою ознакою «традиції» є відображення засобами наївного малювання життя гуцулів, їх вірування, традиційний побут. Елемент тісно пов’язаний із церковною іконографією, зокрема зображення святих, церков та дзвіниць. Біблійні сюжети використовуються у малюнках на кахлях та тарелях поряд із побутовими сценками з життя гуцулів.

         Щороку Мінкультури проводить семінари та конференції, що мають на меті вирішення низки завдань щодо імплементації положень Конвенції, зокрема ефективному виявленню, ідентифікації, документуванню, збереженню, відтворенню, популяризації нематеріальної культурної спадщини регіонами.

Збереження багатства народної культури українців й надалі лишаються одним із пріоритетних завдань для Мінкультури.

 

 

Козацькі  пісні  Дніпропетровщини

 

фото

Степовичка

Підгороднє-1 Степовичка -2

 

Опішнянська кераміка

 

P1012466

Безимени-1

 

 

Косівська мальована кераміка

 

DSC_0323

DSC_0326

DSC_0336

DSC_0330

 

Петриківський розпис – українське декоративно-орнаментальне малярство ХІХ – ХХІ ст.ст

 

images (10) images (8)

images (3) images (1)

images (7) DSC_0394

DSC_0397

DSC_0395

 

версія для друку

Відео

Fair Play. Free Sentsov.

Фотогалерея

Флешмоб "Музейні таємниці"
Розробник: Корпорація Софтлайн (Україна)
©  Міністерство культури України