українська російська англійська

У Мистецькому Арсеналі презентували виставку "БОЙЧУКІЗМ, Проект "великого стилю"

08.12.2017 | 12:13

У Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький арсенал» відкрилася  виставка «БОЙЧУКІЗМ, Проект «великого стилю». Проект представляє унікальні  новаційні зразки живопису, графіки  та  мозаїчних творів початку ХХ століття, які серед науковців відомі як школа українського монументалізму або бойчукізм.

 

 

Міністр культури України Євген Нищук відзначив велику та кропітку роботу колективу Мистецького Арсеналу та  кураторів виставки проведену для того, щоб зібрати  дивовижним чином  збережені твори унікальної спадщини українських монументалістів, які послідовно знищувалися разом із авторами радянською владою.

 

«Радянська влада забороняла та знищувала, придушуючи будь-які спроби реформування українського мистецтва, зародження новаційного національного стилю в Україні, не випадково вбачаючи в цьому загрозу існуючій та усталеній тоталітарній системі, яка панувала і в мистецтві», - говорить Євген Нищук.

 

 

«Епоха бойчукізму – це спроба інтеграції України в світовий  мистецький контекст. І це справді  так, адже чимало українців подарувало світові нове художнє бачення. У цих творах закладені глибинні речі гармонії української ментальності. Очевидно, що цього так боялася тоді радянська влада, що знищувала не лише роботи, а й самих авторів. Я переконаний, що це велика подія, яка дарує можливість відкрити для себе світ  цілого напрямку - епохи видатних українських художників, ім’я яких «бойчукісти».

 

За словами генеральної директорки Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» Олесі Островської-Лютої, «бойчукізм»  є  знаковим явищем в історії мистецтва ХХ століття, що подарувало світові нове художнє бачення, абсолютно відмінне від попереднього досвіду  як технічно так  і  ідейно.

«Бойчукізм – це мистецтво високого рівня, мистецтво світового класу. Спадщина,  яка стосується кожного українця, адже це частина нашої ідентичності. Це мистецтво на котре ми можемо відсилатися, думаючи про майбутнє, і важливо мати подібні цінні моменти в минулому», - сказала Олеся Островська-Люта.

 

На виставці представлено понад 300 живописних, графічних, мозаїчних творів  Михайла та Тимофія Бойчуків, Василя Седляра,  Івана Падалки, Софії Налепинської, Оксани Павленко, Антоніни Іванової, Миколи Рокицького, Сергія Колоса, Охріма Кравченка. Серед них – унікальний іконопис раннього Бойчука, періоду його навчання у Краківський академії красних мистецтв та його шедевр – так звана світська ікона «Двоє під деревом».

 

Це твори,  збережені завдяки львівській мисткині Ярославі Музиці, яка переховувала їх у той час, коли спадщину художника з фондів Львівського державного музею українського  мистецтва, за офіційним розпорядженням, у 1952 році просто спалювали як «антисовєтскую и националистическую».

У проекті є роботи студентів майстерні монументального розпису  1920-х років, збережені у фондах Національної академії мистецтв України.  Гончарний посуд, що створений за ескізами бойчукістів. Зокрема, таріль 1919 року «Славний боєць за волю України гетьман Іван Мазепа». 

До уваги відвідувачів представлено оригінал першого видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, з ілюстраціями художника Василя Седляра, 1931 року.  А також мало відомий доробок бойчукістів в галузі сценографії – проекти сценічних декорацій, ескізи костюмів для театральних постановок, і навіть маріонетки лялькового театру.

 

 

Куратори  виставки - Ольга Мельник, Вікторія Величко, Ігор Оксаметний.

Виставка діятиме до 28 січня 2018 року.

 

Довідково

 

Твори для проекту надали Національний художній музей України, Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г.Возницького, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Музей театрального музичного та кіномистецтва України, Музей книги і друкарства України,Музей історії міста Києва, Запорізький обласний художній музей, Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького,Черкаський обласний художній музей, Музей сучасного мистецтва України, Державний історико-культурний заповідник «Посулля», Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, Національна історична бібліотека України, Галерея «НЮ-АРТ», а також приватні колекціонери: Сергій Білокінь, Едуард Димшиц, Ярослав Кравченко, Олена Новікова, Галина Павлюк, Артур Рудзицький, Ніна Саєнко, Олексій Суханов,  родина Колосів, родина Довженків.

 

Михайло Бойчук - український художник-монументаліст, лідер групи «бойчукістів»,  який у 1910 році здивував вибагливий Париж, виставивши свої твори в «Салоні незалежних». Темпера замість олії, колективна творчість замість індивідуальної, повернення до історичної спадщини замість її заперечення, сконденсованість художньої форми замість реалістичного відтворення. Французи назвали ці новації “Renovation Byzantine”, серед науковців вона відома як школа українського монументалізму або бойчукізм. Це була остання спроба здійснення великого стилю в Україні. Бунтар за своєю природою, Михайло Бойчук  бачив перед собою чітко окреслену мету − реформування українського мистецтва. Новий український стиль мав стати справді національним та глибоко увійти у повсякденний побут людини. У Київському художньому інституті у 1920-ті роки послідовники Бойчука ніби утворили середньовічний цех, де спільним був процес творення ­– від виготовлення фарб і пензликів до закінчених творів. Вони амбітно називали себе «зодчими Всесвіту», які творять великий національний стиль. Бойчукісти щиро вважали, що їх мистецтво служить розбудові ідеального суспільства, де хлібороби серед буяючих ланів,  усміхнені жінки біля яблуні перебувають у суцільній гармонії. Повсякденність українського села перетворена в творах бойчукістів на сакральне дійство. Проте більшовицькі ідеологи швидко поклали край різноманітним мистецьким пошукам, слідом за універсальним методом соціалістичного реалізму в Україні запанував великий терор.

 

версія для друку

Відео

Fair Play. Free Sentsov.

Фотогалерея

Флешмоб "Музейні таємниці"
Розробник: Корпорація Софтлайн (Україна)
©  Міністерство культури України