українська російська англійська

Про сьогодення та майбутнє мистецької освіти - офіційно та відверто

30.05.2019 | 13:01

Що сталося

28 вересня 2017 року  набув чинності Закон України «Про освіту», відповідно до вимог якого Міністерство культури здійснює заходи щодо імплементації відповідних норм в межах своєї компетенції.

На виконання норм зазначеного Закону Міністерство культури розробило і затвердило:

Концепцію сучасної мистецької школи, якою визначено основні засади розвитку початкової мистецької освіти та мистецьких шкіл в умовах освітньої реформи та реформи децентралізації (діє з 2017 року);

Положення про мистецьку школу, яким визначені основні засади діяльності мистецьких шкіл відповідно до Закону (діє з вересня 2018 року);

Положення про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури, спрямованим на підвищення якості діяльності педагогічних працівників та справедливості її оцінювання атестаційними комісіями (діє з серпня 2018 року);

Типові освітні програми елементарного підрівня початкової мистецької освіти (відповідно до освітнього законодавства та Положення про мистецькі школи).

Усі ці документи проходили громадське обговорення та погодження з відповідними зацікавленими сторонами, ті з них, які цього потребували (Положення про мистецьку школу та Положення про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури), зареєстровані в Міністерстві юстиції.

Ситуація з мистецькими школами сьогодні.

На сьогодні в Україні налічується 1303 мистецьких школи. Це на 7 шкіл більше, ніж у 2018 році. Усі ці школи знаходяться в комунальній власності та фінансуються з місцевих бюджетів.

До сьогодні мистецькі школи працювали за типовими навчальними планами. Відповідно до даних, отриманих від обласних та Київського міського департаментів культури, 100% передбаченого типовими навчальними планами нормативу виконують тільки 14,5 % мистецьких шкіл. Переважно це школи м. Києва, Харкова та деяких інших великих міст. Понад 85 % шкіл не дотримуються нормативних обсягів навчального навантаження на одного учня. Найпоширеніша причина невиконання навчального плану – відсутність належного фінансування, яке здійснюється з місцевих бюджетів, бюджетів громад, і відповідальність за таке фінансування лежить виключно на них.

Разом з тим, нинішні типові навчальні плани передбачають навчальне навантаження на учнів віком 6-9 років від 6,5 до 9 годин навчального навантаження на тиждень, що може негативно позначатися на їх психо-фізичному стані, враховуючи навантаження в загальноосвітніх школах.

До культурно-мистецьких коледжів у середньому по Україні вступає не більше 3 % випускників мистецьких шкіл, що означає, що більшість дітей здобуває початкову мистецьку освіту для загального мистецького розвитку.

Відповідно до статистичних даних у старших класах мистецьких шкіл при нинішніх строках навчання навчається лише третина дітей, які свого часу навчалися в першому класі. Це означає, що в середньому по Україні повний курс передбаченого нинішніми нормативами 8-ми або 6-ти річного навчання в мистецьких школах завершують біля 30 % учнів, що свідчить про невиконання ними програм навчання.

Враховуючи ці факти при розробленні нової нормативно-правової бази для мистецьких шкіл Мінкультури керувалося головними принципами, закладеними в Закон України «Про освіту» (за який голосував і народний депутат Каплін С.М.):

людиноцентричність (дитиноцентричність);

академічна автономія закладів мистецької освіти та педагогічних працівників;

забезпечення права вибору освітніх компонентів;

розроблення власних освітніх програм;

справедливе і всебічне оцінювання роботи педагогічних працівників тощо.

Ключові зміни

З метою належного та достовірного інформування надаємо пояснення щодо ключових змін у початковій мистецькій освіті, навколо яких зафіксовано найбільшу кількість маніпуляцій.

Щодо типових освітніх програм та строків навчання в митецьких школах.

Сьогодні опонентами змін у початковій мистецькій освіті в маніпулятивний спосіб поширюється інформація щодо скорочення Міністерством строку навчання в мистецьких школах до 4-х років. Це є прямим свідомим викривленням суті змін, оскільки опоненти поширюють це, посилаючись тільки на типові освітні програми початкової мистецької освіти елементарного підрівня, які дійсно є чотирирічними. При цьому замовчується інформація, яка міститься в Положенні про мистецьку школу, де визначено, що таких підрівнів три: елементарний, середній (базовий) та поглиблений, і вони охоплюють три рівні Національної рамки кваліфікацій (весь строк здобуття повної загальної середньої освіти), тобто 11 (пізніше – 12) років: 4 – елементарний, 5 – середній (базовій) та 2 (3) – поглиблений. Сьогодні основний курс навчання в мистецькій школі триває від 6 до 8 років. Тож про жодне скорочення строку навчання в школі не йдеться. При цьому, мистецькі школи можуть здійснювати навчання і за освітніми програмами раннього мистецького розвитку. Додатково варто проінформувати, що дублювання змісту освітніх програм поглибленого рівня та фахової передвищої освіти недопустиме. А наявність поглибленого рівня в мистецьких школах не є обов’язковою вимогою, а визначається, враховуючи необхідність – попит від дітей та їх батьків, територіальна віддаленість закладів фахової передвищої профільної освіти тощо.

Було

За Положенням про мистецьку школу

6 або 8 років навчання в мистецькій школі

Елементарний підрівень початкової мистецької освіти – 4 роки при вступі в віці 6-7 років (перший клас початкової загальноосвітньої школи)

Середній (базовий) підрівень початкової мистецької освіти – 5 років при переході з елементарного підрівня (п’ятий клас загальноосвітньої школи), для напрямків, які не передбачають елементарного підрівня, тривалість може збільшуватися

Поглиблений – 2 (3) роки для окремих напрямків навчання (видів мистецтва), за бажанням школи

 

Щодо «скорочення» обсягу навчального навантаження.

Типовими освітніми програмами встановлюються мінімальні вимоги до замісту початкової мистецької освіти на відповідному підрівні та мінімального обсягу навантаження на одного учня/ученицю, щоб він/вона могли опанувати визначений освітньою програмою мінімальний  зміст освіти. Ці вимоги є мінімальними, які не можна зменшувати. Якщо мистецька школа має можливості надавати більший обсяг змісту початкової мистецької освіти та гарантувати отримання учнями відповідних результатів навчання, вона може встановлювати і більший обсяг навчального навантаження як загалом, так і в межах навчальних дисциплін. Такий принцип дозволяє врахувати специфіку та можливості кожної мистецької школи.

Мінімальна кількість годин навчального навантаження на учня протягом періоду навчання на підрівня збільшується і на середньому (базовому) підрівні за типовими освітніми програмами становитиме  від 9-ти (на 1-2 роках навчання – 5-6 класи наскрізної програми навчання) до 10 (на 3-5 роках навчання – 7-9 класи наскрізної програми навчання) – музичне мистецтво, до 12 годин на тиждень – образотворче митецтво. А зменшення загальної кількості годин навчального навантаження на учня на початковому етапі навчання пов’язане з необхідністю збереження здоров’я малолітніх дітей, які приходять навчатися до мистецької школи у 6-9 років.

 

Щодо обов’язковості ведення освітнього процесу виключно за типовими освітніми програмами.

Законом України «Про освіту» і Положенням про мистецьку школу дано право і навіть зообов’язано мистецькі школи розробляти, схвалювати та затверджувати власні освітні програми. Власні освітні програми можуть бути як на основі типових освітніх програм, затверджених Мінкультури, так і без їх урахування. Визначати мінімальний стандарт Мінкультури змусила ситуація, коли понад 85 % мистецьких шкіл, які не можуть виконати наявні нормативи навчального навантаження і може привести до їх закриття на цій підставі.

Таким чином, наявність мінімального нормативу (стандарту) створить можливості для більшості шкіл його виконувати, а для тих, хто має ширші можливості для реалізації освітніх програм, встановити власні підвищені нормативи початкової мистецької освіти. У цьому полягає реалізація права мистецьких шкіл, які одночасно належать і до системи позашкільної освіти, на власну академічну автономію відповідно до Закону.

Враховуючи зазначене, ключовими аспектами нормативних змін, які здійснюються Міністерством культури в частині початкової мистецької освіти є:

·                     дитиноцентричність, спрямована на якомога ширше задоволення потреб учнів у навчанні мистецтву з раннього віку;

·                     створення умов для реалізації мистецькими школами власної академічної автономії, яка полягає в можливості розроблення власних освітніх програм та їх вибору;

·                     допомога школам з невеликими обсягами фінансування виконати мінімальний стандарт початкової мистецької освіти;

·                     методична допомога всім мистецьким школам в імплементації норм освітнього законодавства в частині документального забезпечення освітнього процесу.

 

Щодо атестації педагогічних працівників.

Положення про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури розроблене з метою встановлення чітких, вимірюваних показників оцінювання діяльності педагогічних працівників, задекларованих в Законі України «Про освіту», Положення про мистецьку школу та Концепції сучасної мистецької школи.

Що змінено:

1.                 Критерії оцінювання роботи педагогічних працівників стали конкретними та вимірюваними (раніше вони були надто неконкретними, що призводило до суб’єктивного оцінювання);

2.                 Критерії охоплюють увесь спектр діяльності педагогічних працівників у межах їх посадових обов’язків (до цього єдиними конкретними показниками була участь в конкурсах);

3.                 Спрощено процедуру атестації та зменшено кількість комісій різного рівня;

4.                 Строки атестаційних процедур скорочені від дев’яти до трьох місяців, що дало можливість педагогічним працівникам отримувати підвищення заробітної плати за наслідками атестації на пів року раніше, ніж було за попередньою процедурою;

5.                 Педагогічні працівники отримали можливість подавати атестаційні документи в електронному вигляді та проходити атестацію заочно, що суттєво зекономило їхні витрати на проїзд до обласних центрів;

6.                 Критерії на відповідність категоріям та педагогічним званням чітко розділені, що дає можливість оцінити реальну роботу педагогічних працівників та заохотити кращих з них.

 

Положення про атестацію педагогічних працівників розроблене відповідно до Закону «Про освіту», пройшло повну процедуру громадського обговорення та погодження з зацікавленими сторонами, в тому числі з представниками профспілок та роботодавців, введено в дію у серпні 2018 року і представлено і роз’яснено на зустрічах з органами управління в сфері культури в серпні минулого року та з педагогічними працівниками в березні цього року.

Відміна зазначеного нормативно-правового акта призведе до позбавлення  права педагогічних працівників закладів освіти сфери культури на проходження атестації, що буде порушенням законодавства, оскільки до 10 червня завершується перший етап атестаційної процедури – затвердження списків педагогічних працівників, які проходитимуть атестацію в 2019 році. Це в свою чергу потягне за собою неможливість педагогічним працівникам, які мають атестуватися в 2019 році, підвищити кваліфікаційні категорії, підтвердити (здобути) педагогічні звання, що автоматично негативно позначиться на їх заробітній платі.

 

версія для друку

Відео

Fair Play. Free Sentsov.

Фотогалерея

Флешмоб "Музейні таємниці"
Розробник: Корпорація Софтлайн (Україна)
©  Міністерство культури України