українська російська англійська

Заповідники

Заповідник існує на базі комплексу пам'яток історії та культури, об'єднаних між собою історично і ландшафтно. Він є культурно-освітнім і науково-дослідним закладом. Основною метою діяльності Заповідника є виявлення, дослідження, реставрація, збереження, популяризація та використання культурної спадщини давнього Галича.
Давній Галич - столиця Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівств - унікальна історико-археологічна пам'ятка всеукраїнського значення. У 1994 р. на основі комплексу історичних та культурних пам'яток ХІ-ХVІІ століть було створено державний історико-культурний заповідник, який згідно з Указом Президента України одержав статус національного і офіційну сучасну назву.
Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" - один з провідних і найбільших наукових та культурно-освітніх закладів України. Заповідник існує на базі комплексу визначних пам'яток історії та культури, різноманітних музейних колекцій, що мають велике історичне й художнє значення. До складу НІЕЗ "Переяслав" входять пам'ятки давньоруської архітектури міста: Михайлівський собор та Спаська церква ХІ ст.; національного значення: Вознесенський собор (1696-1700 рр.), Переяславський колегіум (1753 р.), дзвіниця Вознесенського собору (1776 р.), Михайлівська церква (1666 р.). Збережено такі архітектурні перлини, як дерев'яна козацька церква (1606 р.), будинок А. Й. Козачковського (1820 р.), де в 1845 і 1859 роках жив Т. Г. Шевченко. У складі заповідника діють 24 тематичні музеї різних профілів, більшість з яких розміщується у пам'ятках архітектури.
Серед збережених на теренах Східної Європи пам'яток архітектури всесвітньо відомий собор Святої Софії у Києві є найстародавнішим.
12 грудня 1990 року архітектурний ансамбль Софійського собору та монастирський комплекс Києво-Печерської Лаври було внесено до cписку Всесвітньої спадщини Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини.
Відділи-музеї заповідника: Собор Святої Софії, Золоті ворота, Андріївська церква, Кирилівська церква, Митрополичий будинок, Хлібня, Трапезна, Судацька фортеця.
У травні 2001 року Постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2001 року №583 «Про Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник» на базі комплексів пам‘яток у містах Кременця та Почаєва Тернопільської області було створено Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник. Урядовці взяли до уваги пропозиції Кременецького міського голови, Тернопільської облдержадміністрації, враховуючи виняткову історичну та архітектурну цінність комплексів пам‘яток у Кременці та Почаєві, задля їх збереження і подальшого використання. Відтоді Кременець і Почаїв мають особливий статус.
Національний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця" - це безцінні пам'ятки історії, архітектури, культури, археології і природи: палацово-парковий ансамбль К.Розумовського, Будинок генерального судді В.Кочубея, Музей археології Батурина, Воскресенська церква-усипальниця гетьмана К.Розумовського, парк "Кочубеївський", Миколо-Крупицький монастир, Цитадель Батуринської фортеці, Пам'ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 року, Могила П.І.Прокоповича - основоположника вітчизняної науки про бджільництво, інші.
Упродовж 1937-1941 років Биківнянський ліс був місцем таємного поховання жертв масових політичних репресій, розстріляних співробітниками органів НКВС. Територія "спецділянки НКВС УРСР" у Біківнянському лісі є найбільшим похованням серед подібних на території України, а також, входить до трійки найбільших поховань періоду сталінізму в колишньому СРСР. Серед похованих тут жертв сталінізму є представники понад 30 національностей, а також іноземці, серед яких найбільше громадян Польщі та Німеччини.
22 травня 2001 року постановою Кабінету Міністрів України № 546 було створено Державний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили". Указом Президента України від 17 травня 2006 року Заповіднику надано статус Національного.
Бабин Яр у Києві - це всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту. Тут в роки фашистської окупації (1941-1943 рр.) за національною належністю та за ідеологічною ознакою фашистськими карателями було розстріляно понад 100 тисяч мирних громадян - військовополонених, підпільників, партизанів, заручників, членів ОУН, психічно хворих та ін..
Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани створено згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 р. № 1508 як науково-дослідний та культурно-просвітницький заклад, що забезпечує вивчення, охорону, реставрацію і використання об'єктів культурної спадщини в межах визначеної заповідної території. Підставою для створення заповідника стала багата архітектурна спадщина Бережан. У місті збережено європейську планувальну забудову з ХІV-ХVІІ ст., архітектурні ансамблі площі Ринок, вулиць Банкової і Вірменської. У 2001 році Бережани внесено до Списку історичних населених місць України.
Заповідник було створено в 1967 році як Чернігівський філіал Державного архітектурно-історичного заповідника "Софіївський музей". З 1978 р. його було перетворено на Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник. Указом Президента України в 1998 році заповіднику надано статус національного.
Заповідник створено з метою збереження пам'ятки архітектури національного значення - Комплексу споруд фортеці ХІІІ-ХVІІІ ст. Хотинський замок, споруджений на рубежі Х-ХІ століття на скелястому мису заввишки 20 метрів, розташованому між каньйоном Дністра і вузьким дугоподібним каньйоном струмка, який огинав цей мис із західного і північного боків. Будучи адміністративним центром замок контролював також єдину дорогу, що виходила з віковічних лісів берегом струмка до переправи на Дністрі, саме біля підніжжя скелі, на якій височіла твердиня.
Хортиця - найбільший острів на Дніпрі площею у 23,5 кв. км. Розташований він між двома унікальними природними комплексами - порогами Дніпра, затопленими під час будівництва Дніпровської ГЕС, та плавнями Великого лугу Запорозького. Таке розташування спричинило утворення на Хортиці дев'яти природно-територіальних комплексів. Більше ніде на території України немає такого місця, де б на такій відносно невеликій площі була б сконцентрована така велика кількість історичних пам'яток різних періодів. Практично кожен етнос, що проживав у Причорноморських степах залишив тут сліди свого перебування, а кожна доба в історії нашої держави стала частиною історії острову Хортиця. Тому в 1965 році на Хортиці створюється історико-культурний заповідник, який у 1993 році отримав статус Національного.
НІАЗ "Кам'янець" - містобудівний комплекс Старого міста площею 121 га, що розташувався на високому кам'янистому острові, який відокремлений від решти міста глибоким каньйоном р. Смотрич, і лише вузький перешийок з'єднує його з містом. Одночасно Старе місто є житловим районом Кам'янця-Подільського, де проживає біля 3,5 тис. мешканців.
Національний заповідник "Глухів" створений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №80 "Про державний історико-культурний заповідник у м. Глухові Сумської області" Указом Президента України від 210.11.2008 №71027/2008 Заповіднику надано статус національного.
До складу заповідника входить 7 пам'яток національного значення та 30 пам'яток місцевого значення.

Національний історико-культурний заповідник "Качанівка" створений згідно з наказ ом Міністерства культури Української РСР "Про створення Державного історико-культурного заповідника в селищі Качанівці Чернігівської області" від 13.01.1982р. № 17 Указом Президента України від 27.02. 2001 №118/2001 заповіднику надано статус національного.
До складу заповідника входить 18 пам'яток національного значення та 5 пам'яток місцевого значення.
Національний історико-культурний заповідник "Чигирин" створений згідно з Постановою Ради Міністрів Української РСР від 7 березня 1989 року № 77 "Про оголошення комплексу пам'яток, історії, культури та природи міста Чигирина, с.Суботова і урочища Холодний Яр у Черкаській області Державним історико-культурним заповідником". Указом Президента України від 23 вересня 1995 року №864/95 заповіднику надано статус Національного.
До складу заповідника входить 4 пам'ятки національного значення та 25 пам'яток місцевого значення.
Державний архітектурно-історичний заповідник "Стара Умань"

Державний архітектурно-історичний заповідник "Стара Умань" створений згідно з Розпорядженням Президента України від 18. 04. 2005 р. № 969/2005-рп "Про створення Державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань" та постановою Кабінету Міністрів України від 31.08. 2005 р. № 833 "Про Державний історико-архітектурний заповідник "Стара Умань",
До складу заповідника входить 69 пам'яток архітектури, 24 пам'ятки історії, 6 пам'яток монументального мистецтва.
Шевченківський національний заповідник - культурно-освітній та науково-дослідний заклад, створений на базі комплексу пам'яток (об'єктів) культурної спадщини та пам'яток природи, пов'язаних з життям і вшануванням пам'яті Тараса Шевченка та призначений для здійснення їх комплексного наукового дослідження та охорони.
Заповідник діє згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 21.11.1989 № 287 "Про створення Шевченківського національного заповідника у м. Каневі".
Музеї заповідника:
Музей Тараса Шевченка
Музей "Народне декоративне мистецтво Канівщини"
Музей "Літературна Канівщина" (колишня бібліотека-музей А.П.Гайдара)
На території заповідника розташовані пам'ятки національного значення: Могила поета Т.Г. Шевченка та Багатошарове городище "Пилипенкова Гора".
У 1994 році за ініціативи місцевих органів влади, громадських організацій та львівських науковців Кабінет Міністрів України, враховуючи особливу історичну, наукову і архітектурну цінність комплексу пам'яток історії, містобудування, архітектури та природи м. Жовкви своєю постановою від 10 серпня 1994 року № 546 "Про державний історико-архітектурний заповідник у м. Жовкві Львівської області" оголосив територію центральної частини міста Жовква державним історико-архітектурним заповідником.
Державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" створений на базі об'єктів культурної спадщини та пам'яток природи, пов'язаних з життям і творчістю Тараса Шевченка з метою збереження Шевченківських меморіальних місць.
Заповідник діє згідно з Постановою КМУ від 25.03.1992 №156. Указом Президента України від 26.01.2006 №74/2006 Заповіднику надано статус національного.
До складу заповідника входить 17 пам'яток місцевого значення
Заповідник був створений 88 років тому на території національної святині українського народу Києво-Печерської лаври. На території знаходиться ряд провідних музеїв країни, державні наукові, культурно-освітні, мистецькі та громадські інституції.
До складу заповідника входять 46 пам'яток національного значення та 93 пам'ятки місцевого значення. Крім того, комплекс Києво-Печерської лаври є складовою пам'ятки зі списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими будівлями, Києво-Печерська Лавра".
У 1910-1914 рр. на о. Журавлиха, в с. Пляшева (теперішня Рівненська область, Радивилівський район) було споруджено меморіальний комплекс "Козацькі Могили" на честь загиблих в Берестецькій битві 1651 р. і засновано Свято-Георгіївський чоловічий монастир на "Козацьких Могилах".
Кам'яна Могила - унікальний пам'ятник первісного мистецтва - розташована у заплаві річки Молочна, поблизу селища Мирне Мелітопольського району Запорізької області (висота пагорба 12 м, площа - 1,3 га).
Винятковість цієї пам'ятки зумовлена рідкісним розташуванням гігантського курганоподібного скельного виходу у степовому просторі, структурою природної кам'яної породи, примхливо деформованою внаслідок тривалої ерозії, слідами життєдіяльності людини в межах скельного масиву, перед усе - численними петрогліфами. Цінність скельних зображень Кам'яної Могили полягає не лише у тривалості їх існування, але й у тому, що вони віддзеркалюють здобутки інтелектуального життя різних народів.
Заповідник створений у 2001 році згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1678. Заповідник є науково-дослідною та культурно-просвітницькою установою, що забезпечує виявлення, дослідження, збереження, популяризацію та використанння культурної спадщини Белза і довкілля.
Заповідник був створений 8 лютого 1994 року на базі архітектурного комплексу Збаразького замку XVII століття, церкви Преображення Господнього 1600 року, ансамблю споруд монастиря ордену отців Бернардинів, які є пам'ятками архітектури національного значення, низки інших пам'яток міста та району.
У 1999 році до складу Заповідника ввійшов Вишневецький архітектурно-ландшафтний комплекс - пам'ятка архітектури національного значення XIV-XIX століть.
У 2002 році утворено філію Заповідника у міста Скалаті Підволочиського району, центральним об'єктом якої став Cкалатський замок XVII століття.
У 2008 році до складу Національного заповідника ввійшли ще сім замків, це: замок XVII cт. у місті Теребовля, замок XVI-XVII cт. в смт. Микулинці, замок XІV-XVIІI cт. в с. Язловець, замок XVII cт. у с. Підзамочок, замок XVII cт. у смт. Золотий Потік, фортеця XVI-XVIIІ cт. у смт. Скалі Подільській та замок XVII cт. у с. Кривче.
У 2010 році, до складу Заповідника увійшов замок XVII cт. у місті Чортків.


01601, місто Київ,
вулиця Івана Франка, 19

Інформація щодо реєстрації документів за телефоном: 235-23-78, факс: 235-32-57

Електронна адреса для інформаційних запитів: public_info@mincult.gov.ua

Електронна адреса для електронних звернень громадян: Gromadyanyn@mincult.gov.ua



Режим роботи Міністерства культури України

Початок робочого дня: 9:00
Обідня перерва: 13:00 - 13:45,
Закінчення робочого дня: 18:00*

* У п'ятницю та передсвяткові дні закінчення робочого дня: 16:45

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

Відео

Fair Play. Free Sentsov.

Фотогалерея

Флешмоб "Музейні таємниці"
Розробник: Корпорація Софтлайн (Україна)
©  Міністерство культури України