Євген Нищук представив основні ідеї та ініціативи Міністерства культури по реалізації державної культурної політики
22.03.2017 | 17:53
 

22 березня  Міністр культури України Євген Нищук  на  засіданні Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності представив основні ідеї та ініціативи, які впроваджує відомство, забезпечуючи  таким чином виконання Програми Кабінету Міністрів України  та вирішення  тих завдань, яких вимагає українське суспільство.

 

 

«Сучасне українське суспільство потребує серйозних і докорінних трансформацій, кардинальні реформи необхідно провести в усіх без виключення царинах соціуму, а культура і мистецька сфера у цьому сенсі є лакмусовим папірцем загальнодержавних змін. На часі, зокрема, оновлення засад культурної політики, які передбачатимуть розвиток підприємницької моделі культури та враховуватимуть її значимість для економічного зростання держави, консолідацію суспільства, європейсько-орієнтовану модель розвитку людських ресурсів», - розпочав свій виступ  Міністр культури України Євген Нищук.

 

 

Окремо він зупинився  на основних характеристиках діяльності Міністерства культури України, які  передбачають докорінні зміни  діяльності  відомства та відповідають вимогам сучасного українського суспільства.

 

Перш за все, це зміна управлінської парадигми, побудова нової структури управлінської парадигми в галузі культури: вертикально і горизонтально. Так, Міністерством культури  здійснено реорганізацію апарату,  яка надала можливість розширили рамки його компетенції та актуалізувала сферу впливів, серед них: стратегічне планування, розвиток креативних індустрій, організація державних подій, питань мовної політики та літератури тощо. На звернення  Мінкультури Європейською Комісією здійснюється функціональний аудит діяльності самого відомства, що є  одним із пріоритетних напрямків у боротьбі з корупцією.

 

Міністр культури розповів  про практичні кроки здійснення  у напрямку реформування культурної галузі. Проведено реформування наукових інституцій, які знаходяться у сфері впливу Мінкультури, це - Український центр культурних досліджень, Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса та Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень. Перетворення цих установ на культурно-просвітницькі центри, дозволило згаданим установам продовжувати займатися науковою діяльністю та здійснювати прикладні наукові дослідження за кошти Державного бюджету зі збереженням передбачених законодавством усіх соціальних гарантій і прав;         отримувати додаткове фінансування на здійснення прикладних наукових досліджень за рахунок коштів Державного бюджету, реалізуючи наукові проекти, відібрані на конкурсній основі;     спрямовувати одержані кошти не тільки на оплату праці науковців, але й на інші потреби, пов’язані з реалізацією цих проектів (відрядження, публікації, видання та заходи з впровадження наукових розробок); мати можливість надавати платні послуги, чого раніше вони були позбавлені.

У 2016 році створено Український інститут книги, предметом діяльності якого є створення організаційних, адміністративних та культурологічних умов для перетворення вітчизняної видавничої справи на культурну індустрію європейського зразка, формування єдиного книжкового ринку в країні, забезпечення за допомогою вітчизняної книги вільного доступу громадян України до всіх сфер сучасних знань, відродження культури читання.

 

Під час обговорення  піднятих на  засіданні Комітету питань, Міністр культури  наголосив, що вже найближчими днями буде оголошено конкурс на обрання  керівника цієї інституції,  обов’язки якого зараз виконує  Ростислав Семків.  Євген Нищук також додав, що  наразі  Мінкультури  розглядає можливість включення до складу  конкурсної комісії  з конкурсного добору  керівника  Українського інституту книги представників  аналогічних європейських інституцій.

 

Під час виступу Міністр  нагадав, про запуск у  липні 2016 року Національної системи ІККРОМ (Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей), що дозволить винести на порядок денний питання реставрації, збереження української реставраційної школи, запровадження новітніх реставраційних технологій.

 

Утворено Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа», в якому з червня 2016 року розпочато активну роботу з культурним середовищем щодо залучення українських ініціатив до міжнародних програм підтримки.

 

За словами Євгена Нищука, дуже важливим напрямком діяльності Міністерства культури  є розширення стейкхолдерів врядування у культурній сфері.

«Жодне рішення не приймається за закритими дверима. Нам приємно, що згідно із дослідженнями Офісу ефективного регулювання BRDO за рейтингом відкритості Мінкульт посів 5 місце, набравши 53 бали з 70 можливих. У 2016 році ми заклали підґрунтя для активної діяльності в майбутньому – залучили фахових спеціалістів до роботи в експертних радах та об’єднали їх за певними напрямками. Ми дуже добре розуміємо, що в оновленій політиці важливо спиратися на експертні думки, чути усі голоси і скомпонувати їх в злагоджений хор», - розповів  він.

Так, при Міністерстві культури  створено - Координаційну раду з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України, Раду з питань культурно-мистецької освіти, Експертну раду з відбору культурно-мистецьких проектів для надання державної фінансової підтримки, Експертну раду з питань сучасного мистецтва, Експертну раду з питань етнополітики, Експертну раду з питань свободи совісті та діяльності релігійних організацій.

 

Також Міністерство культури у 2016 році активно включилося в процес впровадження реформи децентралізації, за його ініціативи до плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік  було включено пріоритет «Осучаснення місцевих культурних закладів у рамках децентралізації». Зазначений пріоритет складався з двох практичних кроків, а саме: проведення ретельної інвентаризації і оцінки стану наявних закладів культури у селищах, селах, смт. та  побудова діалогу з громадами і місцевими органами влади. На  даному етапі проведено ретельну інвентаризацію і оцінку стану наявних закладів культури у селищах та селах,  а також запущено проект із адаптації, дослідження та запровадження системи індикаторів ЮНЕСКО в Україні (Індикаторів впливу культури на соціально-економічний розвиток – CDIS) для отримання об’єктивних наукових даних про розвиток сфери культури в Україні.

«Важливо зазначити, що у червні 2016 року ініційовано проведення у 2017 році в Україні експертами Ради Європи Аналітичного огляду культурної політики з окремим наголосом на питаннях охорони культурної спадщини і модернізації культурних інституцій та інфраструктури в різних регіонах з метою удосконалення формування державної політики у сфері культури. Цей огляд вже відбувся і ми чекаємо на попередні результати», - відмітив Євген Нищук.

У 2017 році Мінкультури продовжує розпочату роботу в контексті впровадження реформи децентралізації та передбачило в проекті Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду на 2017-2020 роки впровадження пріоритету «Підвищення якості культурних послуг в місцевих громадах».

 

Міністр культури наголосив, що одним з надважливих завдань сьогодні є модернізація державної політики підтримки української культури та її популяризації у світі. З цією метою Мінкультури проведено роботу в напрямку удосконалення системи культурно-мистецької освіти – запроваджено нові форми навчання, модернізація системи культурно-мистецької освіти. Також  здійсненні кроки щодо модернізації системи підтримки культурно-мистецької творчості. А саме: розширено діапазон респондентів, які можуть подавати до Мінкультури пропозиції щодо кандидатів на здобуття стипендій Президента України, визначено єдиний підхід до галузевих премій шляхом встановлення однакового розміру грошової винагороди до усіх видів мистецтва, вперше розроблено механізм підтримки сучасних митців України, які працюють у сфері сучасного актуального мистецтва (contemporary art). Запроваджується  фестиваль-конкурс творчої молоді “Бієнале актуальних мистецтв України” на підтримку сучасних митців України.

 

«Цього року його організаторами визначено  «Мистецький арсенал» та Національний художній музей України, як інституції, що мають успішний досвід проведення заходів такого масштабу.  Прагнучи, щоб такий досвід здобували інші інституції, ми плануємо передати естафету організатора наступної події у 2019 році центрові сучасного мистецтва або художньому музею іншого міста України», - інформував  Євген Нищук.

 

В свою чергу, народні депутати України, присутні на засіданні Комітету з питань культури і духовності, зазначили, що задля уникнення непорозумінь у  сфері модернізації початкової мистецької освіти в умовах реформи децентралізації,  варто звернути увагу на проведення  більш  широкої інформаційної та роз’яснювальної роботи з боку Міністерства культури.

 

Міністр культури окремо зупинився  на забезпеченні ефективної реалізації проектів у рамках культурної дипломатії та європейської співпраці. Серед успішних прикладів її реалізації – гідне представлення України на  68-му Франкфуртському книжковому ярмарку, започаткування прозорої процедури конкурсного відбору куратора національного павільйону для представлення України на Венеціанській бієнале сучасного мистецтва, активна участь у вирішенні оперативних питань, пов’язаних з підготовкою до  проведення Євробачення, реалізація проекту COMUS - спільного проекту Ради Європи і Європейської Комісії “Урбаністичні стратегії в історичних містах, скеровані громадянами”. а також низка  успішних спільних культурних проектів з Італією, Чехією, Литвою.

«Не можу не сказати про нематеріальну культурну спадщину. Я дуже радію за нашу країну, адже на ХІ-ій сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з охорони нематеріальної культурної спадщини, яке проходило в листопаді 2016 року в м. Аддис-Абеба (Федеративна Демократична Республіка Ефіопія), було прийнято рішення про включення до Списку елементів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, які потребують негайної охорони, елемент «Козацькі пісні Дніпропетровщини». На сесії також  був представлений та схвалений звіт з імплементації Україною Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини», - повідомив Міністр культури.

 

Євген Нищук також відмітив, що у 2016 році  здійсненні  значні кроки у зміні політики щодо книговидання та книго розповсюдження. Так, у 2016 році під час відбору україномовних книг для поповнення фондів публічних бібліотек акценти було зроблено на сучасній українській літературі; кращих зразках світової літератури в українському перекладі; літературі національно-патріотичного спрямування, що популяризує ідеї зміцнення української державності.

Мінкультури та Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого започаткували спільний проект «Електронна бібліотека «Культура України»,  який  має на меті забезпечення рівної можливості безкоштовного доступу користувачів до надбань української культури і мистецтва за допомогою Інтернет мережі, створення електронних копій друкованих документів для збереження культурної спадщини, що  знаходиться у фондах бібліотек та інших закладів культури та запобігання фізичного зносу документів, підвищення ефективності використання документів, розкриття фондів бібліотек, музеїв, архівів та інших закладів культури з питань культури і мистецтв. 

 

За фінансової підтримки держави у 2016 році збільшено обсяги національного кіновиробництва, а  в  бюджеті  на 2017 рік  передбачені рекордні   досі 500 млн. грн.  на розвиток вітчизняного кіно, що в свою чергу сприятиме появі нового, якісного продукту. Мінкультури через Державне агентство України з питань кіно та забезпечило ефективну реалізацію Програми створення та розповсюдження національних фільмів  -  було створено 35 фільмів, проведено 2 конкурсні відбори кінопроектів для формування Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів, підтримано проведення 46 кінозаходів, видано каталог українських фільмів 2015-2016 років (українською та англійською мовами) та каталог українських документальних фільмів 2013-2016 років (англійською мовою).

 

Одним із першочергових завдань Мінкультури є і питання збереження культурної спадщини і культурних цінностей.

«Ми маємо запровадити прозорі механізми дозвільних процедур у сферах охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей та уникнення корупційних ризиків і зловживань, а також створення електронного інформаційного ресурсу з базами даних про об’єкти культурної спадщини, культурні цінності, в тому числі предмети Музейного фонду України», - сказав  Євген Нищук.

За словами Міністра культури, з метою оптимізації та визначення чіткої процедури занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України здійснено комплекс заходів, зокрема розблоковано наповнення Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Державний реєстр нерухомих пам’яток України поповнився 561 об’єктом культурної спадщини за категорією місцевого значення. До кінця березня до Реєстру буде внесено ще понад 1000 об’єктів культурної спадщини); скорочено перелік обов’язкової документації, яка в минулому блокувала наповнення Реєстру, через свою суттєву вартість у виготовленні; запроваджено прозорість надання адміністративних послуг у сфері охорони культурної спадщини (діє електронне інформування на офіційному сайті про всі звернення щодо надання адміністративних послуг у сфері охорони культурної спадщини та прийняті за наслідками їх розгляду рішення).

З метою надання рекомендацій та пропозицій з питань обліку та зберігання музейних предметів і музейних колекцій, предметів музейного значення, відбору унікальних музейних предметів для включення до Державного реєстру національного культурного надбання утворено Експертно-фондову комісію, до персонального складу якої включено представників музеїв, архівів та наукових установ.

 

Впродовж 2016 року Міністерством культури  здійснювалась  активна діяльність у сферах державно-конфесійних та міжнаціональних відносин, зокрема  започатковано роботу Міжвідомчої робочої групи з протидії екстремізму на релігійному ґрунті, до складу якої увійшли представники депутатського корпусу та інших зацікавлених органів влади.

На виконання міжнародних зобов’язань Міністерством культури України було підготовлено Четверту доповідь України про виконання Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин щодо захисту прав національних меншин, яка в установленому порядку була надіслана до Секретаріату Ради Європи для подальшого подання Генеральному секретарю Ради Європи.

Міністерством культури України було ініційовано та забезпечено діяльність Міжвідомчої робочої групи з питань виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, як консультативно-дорадчого органу Кабінету Міністрів України.

Мінкультури проводить також активну діяльність з декомунізації - в Україні перейменовано 987 населених пунктів (32 міста, 58 смт, 897 селищ і сіл) та 25 районів. У населених пунктах України перейменовано майже 51,5 тис. топонімів та демонтовано 2389 пам’ятників і пам’ятних знаків, які містили пропаганду тоталітарного режиму.

 

Як повідомив Євген Нищук, за результатами діяльності Мінкультури у 2016 році, а також відповідно до проекту середньострокового плану дій Уряду до 2020 року, відомство до кінця 2017 року планує реалізувати низку ініціатив, а саме:

 

актуалізувати нормативно-правову базу у сфері культури;

 

створити дієву систему стимулів для культурно-мистецької діяльності (розробити і впровадити нову систему бюджетної фінансової підтримки театрів,створити умови для ефективної діяльності Українського культурного фонду);

 

створити електронний інформаційний ресурс з базами даних про об’єкти культурної спадщини, культурні цінності , в т.ч. предмети Музейного фонду України (електронний інформаційний ресурс, який складатиметься з модулів (баз даних) предметів/об’єктів рухомої, нерухомої спадщини, а також втрачених/викрадених культурних цінностей, з подальшою інтеграцією такої інформації у національні та міжнародні інформаційні ресурси, та встановлення диференційованого доступу до неї для цільових аудиторій (експертів, фахівців, органів влади, громадян);

 

підвищити якість культурних послуг в місцевих громадах (виробити диференційовані моделі функціонування закладів культури, розробити та затвердити мінімальні стандарти забезпечення культурними послугами);

 

модернізувати зміст та умови надання мистецької освіти (розробити типові освітні програми початкової мистецької освіти для мистецьких шкіл, оновити матеріально-технічну базу державних спеціалізованих мистецьких шкіл-інтернатів, запровадити підготовку ступеня доктора мистецтва в закладах вищої освіти мистецького спрямування).

 

«На сьогоднішній  день, за моїм переконанням, Міністерство культури  стратегічно і практично забезпечує виконання тих завдань, вирішення яких вимагає українське суспільство: консолідація, примирення та  людський розвиток», - підсумував свій виступ  Євген Нищук.

 

 

 

 
« повернутись Постійна www-адреса статті:
http://mincult.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=245218464