"Вирішення нагальних питань збереження культурної спадщини потребує комплексної та скоординованої діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та громади" - Євген Нищук
18.04.2018 | 17:48
 

Сьогодні, у День пам'яток історії та культури, під час пленарного засідання ВРУ відбулися парламентські слухання, присвячені питанням стану, проблем та перспектив охорони культурної спадщини в Україні.

 

Під час виступу Міністр культури Євген Нищук  наголосив, що питання захисту національної ідентичності й культури є значною складовою національної безпеки країни. Події останніх років в Україні – окупація Криму та війна на Сході держави, — лише підтверджують, що культура є мірилом свободи і захисту прав людини.

 

 

«Якщо руйнуються культурні цінності та надбання, це  значить, що ворог влучає в серце нації, знищуючи ознаки ідентичності. Нам спільно треба вибудовувати стратегію збереження культурного надбання українського народу», - відзначає Євген Нищук.

 

Він також акцентував увагу на тому, що попри розгалужену систему правового регулювання збереження культурної спадщини, національне законодавство потребує подальшого удосконалення та приведення у відповідність до сучасних вимог.

Так, на території України налічується близько 130 тисяч пам’яток культурної спадщини, проте до Державного реєстру нерухомих пам’яток України занесено  лише 7% від цієї кількості, а на попередній облік взято 34 тисячі  щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.

До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО увійшли 6 об’єктів культурної спадщини, розташованих на території України. Ще 16 об’єктів культурної спадщини включені до Попереднього списку ЮНЕСКО, водночас стан збереження багатьох із них потребує додаткової уваги. Оскільки тільки 9% із 130 тисяч пам’яток мають затверджені зони охорони. До Списку історичних населених місць України включено 401 населене місце, яке зберегло - повністю або частково - об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форми забудови, типові для певних культур або періодів розвитку.  Однак, станом на лютий цього року, лише в 20% історичних населених місць затверджено історико-архітектурні опорні плани.

 

 

«Власник пам’ятки зобов'язаний утримувати її в належному стані, своєчасно проводити ремонт, захищати від  пошкодження, руйнування або знищення. Часто думають, що це обов’язок лише держави, але я звертаюсь до всіх – місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб: закликаю дотримуватись вимог Закону та охоронних договорів. Недофінансування заходів з охорони та збереження культурної спадщини може стати причиною втрати унікальних об’єктів. Справді, ми досягаємо постійного збільшення фінансування заходів з охорони та реставрації пам’яток із Державного бюджету, але ж ми усі розуміємо, що цього недостатньо для вирішення усіх  проблем, а тим більше – для поступу», - наголошує Євген Нищук.

 

Окремо Міністр культури зупинився  на ситуації, яка склалась з об’єктами культурної спадщини, археологічними знахідками, музейними, архівними та бібліотечними фондами на тимчасово окупованій частині території України.

«Міністерством культури постійно ведеться робота щодо відстеження ситуації й інформування ЮНЕСКО про загрозливу ситуацію, яка склалася з об’єктами спадщини в тимчасово окупованій АР Крим. Результатом цієї роботи стало безпрецедентне рішення ЮНЕСКО щодо використання механізмів прямого моніторингу на території Автономної Республіки Крим, параметри якого наразі погоджуються сторонами», - повідомив Євген Нищук.

 

 

За словами Міністра культури, відомство активно працює у сфері нормопроектування, розробляє науково обґрунтовані концепції охорони культурної спадщини, реалізовує конкретні заходи та виконує міжнародні зобов’язання у сфері охорони культурної спадщини.

На початку 2018 року було скасовано інститут історико-містобудівних обґрунтувань (ІМО), і

від лютого цього року ІМО не розробляються в тих історичних населених місцях, де у встановленому порядку затверджені історико-архітектурні опорні плани, а з 01 січня 2019 року ІМО будуть скасовані повністю. Всі містобудівні перетворення будуть здійснюватися виключно на підставі історико-архітектурних опорних планів. А там, де на початок 2019 року їх не буде - будівництво буде неможливим.

Значний крок зроблено Мінкультури  в частині виконання міжнародних зобов’язань у сфері охорони культурної спадщини, взятих на себе Україною, та співпраці з Комітетом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зокрема, 2017 року Мінкультури розширило буферні зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра». Моніторинговою місією Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО/ІКОМОС минулого року відзначено зусилля держави й задовільний стан консервації об’єкта. У тісній співпраці з експертами ІКОМОС опрацьований проект Плану управління об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра», який наразі знаходиться на остаточному узгодженні в Центрі всесвітньої спадщини.

Також Мінкультури розроблено порядок інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про заплановані містобудівні перетворення в буферних зонах об’єктів всесвітньої спадщини. З початку 2017 року забезпечено інформування ЮНЕСКО про всі заплановані роботи на території об’єктів ЮНЕСКО та в їх буферних зонах, чого не робилося ніколи раніше. У 2016 році в державі створено національну систему Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей  (ІККРОМ). Україна приєдналась у якості спостерігача до розширеної часткової угоди про культурні маршрути Ради Європи, а наприкінці 2017 року заявила про долучення у 2018-му до Європейського року культурної спадщини.

Як повідомив Євген Нищук, Міністерством культури розроблено Концепцію впровадження електронного обліку і презентації об’єктів культурної спадщини та культурних цінностей на 2017–2020 роки, а також розроблено та затверджено уніфіковану схему метаданих для електронного обліку музейних цінностей.

«Фактично, ми нарощуємо темпи роботи як у частині підготовки необхідних нормативно-правових актів, так і в частині практичної реалізації заходів пам’яткоохоронного характеру. Однак досягнення цього результату стане можливим за активною участю й підтримки всіх органів влади та місцевого самоврядування, а також небайдужих громадян. Саме тому, ми покладаємо великі надії й на ці парламентські слухання – як майданчик для вироблення спільної Дорожньої карти влади й громадськості у сфері охорони культурної спадщини», - наголосив Міністр культури.

 

Очільник Міністерства культури відзначив, що  невід’ємною частиною культурної спадщини є музеї, архіви, бібліотеки та нематеріальна культурна спадщина, яка відіграє важливу роль у розвитку нації та є головним джерелом культурного розмаїття.

Україна у 2008 році приєдналася до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини і виконує усі зобов’язання, що випливають з її положень. Сформовано Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України, до якого включено 9 елементів, 2 з яких увійшли до Списків ЮНЕСКО: Петриківський розпис та Козацькі пісні Дніпропетровщини. Направлено номінаційне досьє елементу «Традиція Косівської мальованої кераміки» на розгляд чергової сесії Міжурядового комітету для включення до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства (ЮНЕСКО). До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини було включено Пісенну традицію села Лука Києво-Святошинського району Київської області; Технологію виконання вишивки «білим по білому» і  Традицію рослинного килимарства селища Решетилівка на  Полтавщині; Кримськотатарський орнамент «Орьнёк». Започатковано щорічну Премію за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини.

 

«Вирішення усього масиву завдань потребує комплексної, послідовної та скоординованої діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства, допомоги й підтримки на найвищому рівні, у тому числі і від Парламенту», - наголосив  Євген Нищук.

 

Фото - Сергій Ковальчук.

 

 
« повернутись Постійна www-адреса статті:
http://mincult.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=245359603