???mainPage???
Пошук

Розширений пошук »


Опитування
Чи зручно Вам користуватися цим сайтом?
Так
Ні
Не завжди
Відповісти Відповісти
Результат опитування Відповісти
Головна  » Культурно-інформаційний сервіс » Видання ДЗК (диференційне забезпечення керівництва) » Тематичні огляди» Разом у розмаїтті. Культурно-мистецькі заходи і діяльність національних товариств у рамках оголошення 2008 року Роком міжкультурного діалогу в Україні (оглядова довідка за матеріалами преси та неопублікованих документів) версія для друку
Разом у розмаїтті. Культурно-мистецькі заходи і діяльність національних товариств у рамках оголошення 2008 року Роком міжкультурного діалогу в Україні (оглядова довідка за матеріалами преси та неопублікованих документів)

 

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

ДЗ «НАЦІОНАЛЬНА ПАРЛАМЕНТСЬКА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ»

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР З ПИТАНЬ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВА

ДЗК Випуск 7/5 2009 р.

 

 

 

РАЗОМ У РОЗМАЇТТІ

Культурно-мистецькі заходи і діяльність національних товариств

у рамках оголошення 2008 року

Роком міжкультурного діалогу в Україні

(Оглядова довідка за матеріалами преси

та неопублікованих документів)

 

 

 

Україна – багатонаціональна держава. Поряд з українцями на її території проживають понад 130 різних етносів, що складає більше 20% населення України [1].

 

Політика нашої держави відносно розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій, а також культури, мовної та релігійної самобутності усіх корінних народів і національних меншин закріплена в Конституції й законах України і ґрунтується на засадах політики суверенної держави, яка формує міжкультурний діалог на основі принципів демократичного врядування, толерантності та взаємної поваги у стосунках людей різної етнічної приналежності. Президент України, органи виконавчої влади всіх рівнів приділяють постійну увагу питанням забезпечення конституційних прав, специфічних етнокультурних потреб та інтересів усіх етносів держави.

 

Декларація про державний суверенітет України, прийнята в 1990 році, Декларація прав національностей України (1991 рік), Закон України «Про національні меншини в Україні» (1992 рік) – ці важливі документи разом із Конституцією України гарантують забезпечення всім національним меншинам рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права.

 

Саме в багатоетнічній Україні унікальним чином представлена на практиці концепція міжкультурного діалогу як одного з чинників та центральної умови сталого розвитку суспільства. У 2003 році Рада Європи визнала в Україні найкращий показник підтримки та розвитку з боку держави культури та мистецтва національних меншин в Європі [2].

 

Відомо, що злагоджена життєдіяльність у полікультурному середовищі неможлива без шанобливого ставлення і поваги одного народу до іншого, визнання культурної самобутності та ідентичності кожного. Це стосується не тільки нашої країни, але й усієї міжнародної спільноти.

 

Саме тому 2008 рік в Європі було проголошено Європейським роком міжкультурного діалогу. Ініціативу було розпочато в січні у Любляні, столиці Словенії (нинішньої країни-голови ЄС).

 

Коментуючи подію, Європейський Комісар у справах освіти, культури та молоді Ян Фіґель зазначив, що дана ініціатива дає цінну можливість знайти шляхи поліпшення міжкультурного діалогу та міжкультурних відносин. «Тому для підтримки цієї ініціативи ми обрали гасло «Разом у розмаїтті» (Together in Diversity)», – зазначив Комісар [3].

 

Україна як багатонаціональна держава, прагнучи зміцнити почуття належності до спільної європейської культури, підтримала європейську ініціативу, яка наголошує на перевагах культурного розмаїття.

 

Про це, зокрема, свідчить Указ Президента В. Ющенка № 153/2008 від 5 лютого 2008 року «Про проведення у 2008 році Року міжкультурного діалогу в Україні». Як зазначається у документі, Рік проводиться з метою сприяння розвитку традицій і культури української нації, пропагування культурного розмаїття національних меншин України, інтеграції до європейського культурного середовища та поліпшення співіснування людей різних культур [4].

 

Указом Президента передбачено, зокрема, проведення міжрегіональних і місцевих культурних обмінів, днів культури та інших культурно-мистецьких акцій; широке висвітлення засобами масової інформації внеску культур національних меншин у національне культурне надбання; розповсюдження інформації, спрямованої на популяризацію культури, історії, мови, звичаїв і традицій української нації та національних меншин України; активізація наукових досліджень, проведення науково-практичних конференцій, семінарів та інших тематичних заходів з питань міжкультурного діалогу в Україні та європейському культурному середовищі; розробка і затвердження державних цільових програм, спрямованих на задоволення інтелектуальних і духовних потреб людини; вирішення проблем національно-культурного розвитку, зокрема, видання творів класичної української літератури і літератури національних меншин державною мовою; популяризація знань про спільні культурні цінності українського народу та про культурне розмаїття національних меншин України, а також про роль національного культурного надбання в європейському культурному середовищі, сприяння співпраці представників національного культурного середовища з міжнародними культурними організаціями. Виконання заходів, передбачених даним Указом, було покладено на Кабінет Міністрів України.

 

На виконання Указу Президента України Уряд підготував розпорядження № 1032-р від 30 липня «Про заходи з підготовки та проведення у 2008 році Року міжкультурного діалогу в Україні», яким затвердив План культурних заходів на 2008 рік і склад Організаційного комітету [5].

 

Керуючись у своїй діяльності розпорядженням Уряду, Міністерство культури і туризму спільно із співвиконавцями Плану, а це – МЗС, Держкомнацрелігій, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, Національна академія наук України, Український інститут національної пам'яті та інші співвиконавці плану – розпочали спільну роботу з підготовки та відзначення Року міжкультурного діалогу в Україні.

 

Зробити свій вагомий внесок у справу налагодження міжкультурного діалогу та пропаганди української національної культури і культури нацменшин був покликаний Наказ Міністра культури і туризму України В. Вовкуна від 19.08.2008 р. № 923/0/16-08 «Про затвердження Плану заходів з підготовки та проведення у 2008 році Року міжкультурного діалогу в Україні», яким він уповноважив керівників структурних підрозділів МКТ, Управління культури і туризму облдержадміністрацій, Київської і Севастопольської міськдержадміністрацій щомісячно надавати МКТ інформацію та матеріали про результати виконання Плану заходів [6].

 

Питання відзначення Року міжкультурного діалогу було одним із пунктів обговорення на зустрічі Міністра культури і туризму України В. Вовкуна з Комісаром ЄС з питань освіти, навчання, культури та молоді Яном Фігелем, яка відбулася 3 жовтня 2008 року у Києві [7].

 

Слід відзначити, що за сприяння Міністерства культури і туризму країною пройшла ціла низка культурних подій – акцій, виставок, семінарів, туристичних, фольклорних, молодіжних та інших фестивалів і конкурсів, літературно-мистецьких свят тощо.

 

Значна частка запланованих заходів відбулася у столиці нашої держави. Так, у грудні в Києві з ініціативи МКТ було здійснено культурологічно-мистецький проект «Разом у розмаїтті».

 

Президент України Віктор Ющенко надіслав привітання учасникам, організаторам та гостям Всеукраїнської культурно-мистецької акції: «Символічно, що цей захід проводиться у рамках Року міжкультурного діалогу, який проходить у всіх областях України. Акція засвідчує величезне багатство і самобутність наших культурних надбань, демонструє творчий потенціал національних товариств у збереженні, розвитку і примноженні своїх віковічних традицій», – йшлося у тексті цього привітання, розміщеному на офіційному сайті Глави держави [8].

 

У рамках проекту в Києві було проведено: конференцію «Поліетнічна сутність культурних пам'яток України», презентацію етномистецької виставки «Україна – наш дім» у Державному музеї книги і друкарства України, а у Національній музичній академії ім. П.І. Чайковського – концерт творчих колективів національних меншин з різних регіонів України. Також учасники акції мали можливість відвідати два семінари – Всеукраїнський семінар керівників громадських організацій національних меншин «Міжкультурний діалог – шлях до толерантності та єдності суспільства», що проходив у Києві, та семінар керівників груп літнього табору толерантності, який було організовано у смт. Ясеня Закарпатської області.

 

Багатим на культурно-мистецькі події був червень у столиці нашої країни. Так, 21 червня поблизу арки Дружби народів у Києві пройшов фестиваль національних культур «Фольклорама». Це спільний проект Головного управління у справах національностей і релігій та Ради національно-культурних товариств міста. У «Фольклорамі» взяли участь більше 20 творчих колективів – представників національно-культурних громад столиці [9].

 

23 серпня до Дня Незалежності України та у рамках проведення в Україні Року міжкультурного діалогу, Міністерство культури і туризму України спільно з Радою національних товариств України провели V Всеукраїнський фестиваль творчих родин національних меншин та Всеукраїнську виставку ремесел «Розмаїта дивина». Під час фестивалю своє неповторне мистецтво представляли понад 20 родинних колективів з різних областей України. Серед них – танцювальний родинний колектив караїмів «Федан», німецький дитячий родинний ансамбль «Гльок-кляйн», гагаузький сімейний дует «Борлак», кримськотатарський родинний колектив Абтішаєвих, румунський родинний фольклорний ансамбль «Таран куца», народний самодіяльний молдавський ансамбль родини Лупан, циганський театр пісні і танцю «Очі чорні». У рамках фестивалю відбулася Всеукраїнська виставка ремесел «Розмаїта дивина», яка порадувала киян та гостей столиці виробами майстрів – представників національних меншин з Буковини і Криму, Полісся і Слобожанщини, Закарпаття і Наддніпрянщини [10].

 

Восени у Києві відгомонів IX Міжнародний фестиваль циганського мистецтва «Амала-2008». Ця подія займає особливе місце в мозаїці світових культур, тому що на фестивалі представлена насичена програма за участю найкращих циганських колективів і окремих виконавців з України, Росії, Франції, Іспанії, Ірландії тощо. Фестиваль проходив у Палаці культури «Більшовик», територія якого на кілька днів заповнилася справжніми циганськими кибитками та предметами побуту, поступово перетворившись в екзотичний циганський табір. Особливими гостями фестивалю стали ансамбль «Російська Рома» (Москва), група «Arbat» (Париж) й група «Лойко», очолювана С. Ерденком – продовжувачем трьохсотрічних традицій легендарної циганської династії Лойко, який уже встиг підкорити кращі музичні сцени світу. Далі, за традицією, відбулася церемонія вручення орденів циганської дружби «Амала» і Золотих дипломів за внесок у збереження духовної скарбниці циганського народу в номінаціях «Гордість нації» і «Кращий виконавець» [11].

 

У рамках Року міжкультурного діалогу численні культурні події відбулися майже у всіх областях України і в Автономній Республіці Крим.

 

Щедрим на культурні події був 2008 рік на Закарпатті. Так, Ювілейний Х Міжнародний фестиваль телевізійних і радіопрограм для національних меншин «Мій рідний край» пройшов вересневими днями в обласному центрі. Його організаторами виступили Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Закарпатська облдержадміністрація, Закарпатська обласна рада і Закарпатська державна телерадіокомпанія. Учасниками фестивалю були телерадіоорганізації України, Румунії, Словаччини, Угорщини, Сербії, Німеччини, Австрії, Македонії та інших країн світу. Фестиваль було присвячено національним меншинам, які проживають у регіонах, їх культурі, побуту та духовному відродженню. Для українських учасників було передбачено майстер-класи в Угорщині, Словаччині та в Румунії [12].

 

А у жовтні в Ужгороді відбувся ще один фестиваль міжнародного рівня – «Інтерлялька-2008». Цей яскравий фестиваль лялькового мистецтва – єдиний в Україні. Його присвячено збереженню та розвитку культурних традицій національних товариств у місцях їх компактного проживання. На Закарпатті фестиваль проводиться вже одинадцятий рік поспіль. У заході 2008 року взяли участь 15 колективів з України, Росії, Білорусі, Словаччини, Угорщини, Сербії, Польщі, Чорногорії та Румунії. Окрім цього, вперше на фестиваль театрів для дітей до Ужгорода приїхав колектив з Шанхаю (Китай). У конкурсній програмі була також вистава і для дорослих – «Трагедія Макбет» за Шекспіром, яка здобула у боротьбі численні гран-прі на міжнародних фестивалях, її привіз театр ляльок з Гродно (Білорусь) [13].

 

Візитівкою Міжгірського району Закарпаття є обласний фольклорний фестиваль «На Синевир трембіти кличуть», який також було включено до плану заходів з підготовки та проведення Року міжкультурного діалогу в Україні. У рамках фестивалю відбулася благодійна акція «Кожній дитині – родину!» Цьогорічний фестиваль відрізнявся від попередніх тим, що до участі були запрошені самодіяльні колективи та артисти з усіх регіонів України та з-за кордону [14].

 

Фестиваль «Словенска веселіца» зібрав закарпатських словаків у с. Сторожниця, поблизу Ужгорода. Сьогодні на Закарпатті проживають понад 10 тисяч громадян України словацької національності. У цьому заході, що давно став традиційним, взяли участь гості з багатьох населених пунктів гірського краю, де компактно проживають етнічні словаки, їхні самодіяльні колективи і виконавці, майстри народних ремесел. У програмі свята, яке відбулося 14 вересня, пройшли численні заходи, а саме, виставки, концерт, конкурси, змагання і розваги тощо [15].

 

А от у Мукачевому відбувся 10-й ювілейний фестиваль русинської культури «Червена ружа». Як і завжди, цей фестиваль об’єднав тих, хто любить і не забуває свою культуру. На святі виступили колективи з усієї області. Привітав організаторів та учасників свята начальник Управління культури обласної державної адміністрації Ю. Глеба. Традиційно на святі відзначили літературною премією ім. О. Павловича кращого автора книги, цього року ним став Й. Лемко за збірку віршованих творів «Заспіваймо уєдно» [16].

 

Обласний дитячий міжнаціональний фольклорний фестиваль «Веселка Буковини», покликаний виявити творчий потенціал молодого покоління та зберегти традиції національних громад краю, відбувся у Чернівцях за сприяння Товариства румунської культури ім. М. Емінеску, інших національно-культурних товариств Буковини, обласної та районної влади. У святі взяли участь 20 дитячих фольклорних колективів усіх видів та жанрів аматорського мистецтва, що представляють різні етнічні громади. Учасники фестивалю – діти віком від 4 до 17 років – продемонстрували самобутню культуру етнічних груп, що населяють Буковину, розмаїття національних костюмів, ужиткового та декоративно-прикладного мистецтва [17].

 

«Ми повинні розвивати кожну гілку на дереві національної української культури й жодній не дати засохнути, бо від цього постраждає усе дерево», – такі слова лунали зі сцени ювілейного X Всеукраїнського фестивалю лемківської культури «Дзвони Лемківщини», який вже десять років поспіль збирає під відкритим небом гостинного Тернопілля на своє велике родинне свято лемків, русинів, руснаків. Фестиваль було включено Кабінетом Міністрів України до плану заходів з підготовки та проведення у 2008 році Року міжкультурного діалогу з метою сприяння розвитку та підтримки традицій і культури етносів, що проживають на території нашої країни. Захід зібрав лемків з усієї України, а також Польщі, Словаччини і Молдови. Організаторами фестивалю виступили Міністерство культури і туризму України, Державний комітет України в справах національностей та релігій, Всеукраїнське товариство «Лемківщина» і Тернопільська обласна державна адміністрація [18].

 

Вересень порадував жителів та гостей Кременця Тернопільської області. Там відбувалися міжнародні українсько-польські літературно-мистецькі зустрічі «Діалог двох культур», організовані обласним літературно-меморіальним музеєм Юліуша Словацького в м. Кременці та Національним музеєм Землі Перемишлянської в м. Перемишлі (Республіка Польща). Цей захід, у якому взяли участь представники культурних та офіційних кіл України і Польщі, був присвячений 199-й річниці від дня народження видатного польського поета першої половини ХІХ ст. Ю. Словацького. Зустрічі відбувалися за сприяння Міністерства культури і туризму України, Тернопільської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та Національної спадщини Республіки Польща, Генерального консульства Республіки Польща у Львові. У рамках зустрічей відбувся вечір пам'яті професора С. Маковського – одного з найвидатніших дослідників Ю. Словацького, а також презентація виставки 10-го міжнародного художнього пленеру «Над Сяном, над синьооким...». Учасники зустрічей побували в Бережанах, а у Кременці відбулася Міжнародна наукова конференція та відкриття і презентація виставки «За горами, за морями...». У день народження Ю. Словацького, відбулися заходи, присвяченні його пам'яті, серед яких, зокрема, літературні читання та літературно-музичний вечір [19].

 

Значною подією 2008 року для Волинської області традиційно став ХІ Міжнародний фестиваль «Поліське літо з фольклором», що взяв старт 19 серпня у Луцьку. Вже давно традиційне дійство збирає навколо себе тисячі лучан та гостей міста. Показати себе приїжджають творчі ансамблі з усіх континентів нашої планети. Цього року, наприклад, гостями «Поліського літа» стали гурти з Мексики, Мартініки, Кіпру, Канади, Ізраїлю та Чехії. Фестиваль тривав шість днів і завершився помпезним гала-концертом. Організаційний і мистецький рівень даного фестивалю було високо оцінено міжнародними експертами з питань проведення фестивалів. Співорганізаторами фестивалю виступили Міністерство культури і туризму України та Управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації [20].

 

Велике просвітницьке і культурне значення має ІІ Міжнародний літературно-мистецький фестиваль «Кролевецькі рушники», який можна назвати одним із наймасштабніших в Україні. Він проводиться у Кролевці Сумської області з 1994 року. Статус «міжнародного» фестиваль отримав у 2007 році з ініціативи Міністерства культури і туризму України. Власне, цей фестиваль було започатковано на батьківщині всесвітньо відомих кролевецьких рушників – вже у XVIII столітті у Кролевці виготовлення декоративного українського рушника набуло промислового характеру. Програма нинішнього фестивалю «Кролевецькі рушники» включала найрізноманітніші культурно-мистецькі заходи. У рамках фестивалю пройшли: виставки робіт майстрів народного мистецтва України і митців з Голландії; конкурс пісенної творчості «Мелодії вічності» (голова журі – лауреат Державної премії ім. Т.Г. Шевченка, професор, н.а. України Є. Колесник); майстер-клас членів Національної спілки майстрів народної творчості; пленер за участю художників Сумщини та гостей фестивалю. У рамках свята відбулася презентація книги краєзнавця А. Карася «Кролевецьке ткацтво» та було відкрито меморіальну дошку І. Дударю – земляку, заслуженому художнику України. Конкурсна програма фестивалю була основним хвилюючим моментом, у ній взяли участь 80 співаків із Китайської Республіки, Білорусі, Росії та різних регіонів України [21].

 

Для участі у престижному Міжнародному фестивалі «Калинове літо на Дніпрі» – 2008 до Комсомольська Полтавської області завітали майже 170 учасників із 7 країн світу. Фольклорний фестиваль «Калинове літо на Дніпрі» офіційно включено до програми культурно-мистецьких заходів ЮНЕСКО, що підтверджує його високий рівень і важливе значення для світової культури [22].

 

Ціла низка фестивалів і свят пройшла Кіровоградщиною. Так, в обласному центрі відгомонів червневими днями 2008 року V Міжнародний фестиваль польської культури. Свято організовано об’єднанням поляків Кіровоградщини «Полонія» ім. К. Шимановського, та за підтримки Союзу поляків України, обласного та міського Управлінь культури і туризму. В рамках заходу в бібліотеці ім. Д. Чижевського відбулася презентація книги відомого краєзнавця С. Шевченка «Кіровоградщина в українсько-польських зв’язках. Освіта і наука. (1820-ті – поч. 2000-х рр.)». Учасники презентації відвідали Центр Європейської інформації, що працює при відділі читальних залів, та ознайомилися з двома представленими виставками – «Скарби польської культури» та «Євроатлантичний вимір стратегічного партнерства: Україна – Польща». Увечері в дендропарку відбулося свято польської музики і танцю за участю колективів Кіровограда та гостей з Києва [23].

 

Фестиваль національних культур «Степова веселка» було приурочено до 70-річчя Кіровоградської області. Фестиваль відкрився у листопаді в обласному центрі. У ньому брали участь обласне відділення «Російський рух України», обласний благодійний єврейський центр «Хесед Шломо», товариство Вільшанських болгар «Алфатар» Асоціації болгар України, об’єднання поляків Кіровоградщини «Полонія», відділення Українського республіканського товариства російської культури «Русь», обласний німецький культурний центр «Розвиток», обласна організація кримських циган «Джелем, ромале», Російський культурний центр тощо. Всього на території Кіровоградщини проживає понад 100 національних меншин [24].

 

Відкриття Міжнародного літературного свята «Лесині джерела» відбулося 1 серпня на батьківщині Лесі Українки – у Новограді-Волинському Житомирської області. Мета цього непересічного заходу, який відбувався за сприяння Житомирської облдержадміністрації, – це пропаганда аутентичного народного співу, виховання інтересу до української національної культури, історичної спадщини народу, відродження та популяризація місць, пов’язаних з іменем Лесі Українки. Учасники традиційного художнього свята – представники України, Польщі, Росії та Білорусі. У рамках фестивалю проводився Всеукраїнський конкурс аутентичного співу, відбулася виставка живопису художників-земляків та старовинної фотографії у музеї родини Косачів, презентація путівника «На сповідь до Лесі» за книгою відгуків літературно-меморіального музею Лесі Українки, літературно-художні зустрічі тощо [25].

 

Бережуть культурні надбання своїх пращурів етнічні чехи, де б вони не жили. Це засвідчив ХІІІ Всеукраїнський фольклорний фестиваль чехів України, що відбувся цього року у Вінниці. Його було започатковано в Одесі 1995 року, а на Вінниччину він завітав вперше з ініціативи місцевого культурного товариства «Голендерські чехи» з села Миколаївки Козятинського району. Фестиваль відбувся за підтримки консульства Чеської Республіки в Україні та Вінницької облдержадміністрації [26].

 

Міжнародний музичний фестиваль "Харківські асамблеї", що тривав з 27 вересня по 6 жовтня у Харкові, проводиться з 1991 року. Відтоді харківських музикантів впізнають у світі за приналежністю до цього творчого форуму, а відомі виконавці Європи й Америки вважають за честь бути запрошеними на осінні асамблеї до Харкова. По усталеній за останні 17 років традиції у кожного фестивалю є своя тема, свій герой. Ювілейний п’ятнадцятий фестиваль повертається до постаті великого Ф. Мендельсона-Бартольді. Захід спрямовано на осягнення національної культури, про що свідчить обрана організаторами фестивалю тема – "Від Мендельсона до Лисенка: резонанс культур". Цей яскравий музичний фестиваль традиційно відбувається за підтримки Міністерства культури і туризму України з метою інтеграції національного музичного мистецтва у загальносвітовий культурний простір, розвитку найкращих традицій класичного виконавства, композиторської творчості та мистецтвознавства [27].

 

Статус міжнародного має фестиваль-конкурс народного танцю «Зелен світ», що, зазвичай, проводиться у Харкові один раз на два роки. У цьому році в ньому взяли участь 16 провідних дитячих колективів народного танцю України, Росії, Казахстану та Литви. «Зелен світ» складається з конкурсу, майстер-класів, мистецьких заходів на сценічних майданчиках міста та громадських святкувань. Фестиваль традиційно проводиться за підтримки Харківської облдержадміністрації та Міністерства культури і туризму. Фестиваль 2008 року було присвячено 15-й річниці Незалежності України, тому нагородження переможців відбувалося на головній сцені міста Харкова, на Площі Свободи, 24 серпня, у День незалежності [28].

 

Яскравим акордом культурних подій Харківщини став Слобожанський етнофестиваль «Печенізьке поле» – 2008». На березі Печенізького водосховища відбулися виступи кращих народних колективів України та парад національних культур – своє мистецтво презентували російські, узбецькі, вірменські, грузинські, азербайджанські, корейські, ромські та інші національні колективи. Гості мали змогу послухати етночитання у Печенізькому музеї краєзнавства, де також було представлено виставку старовинного слобожанського костюму та колекцію писанок академіка М. Сумцова з фондів Харківського історичного музею. Захід проводився за сприяння благодійного фонду «Берег Надії» разом із Харківською облдержадміністрацією й Печенізькою райдержадміністрацією [29].

 

ІІ Всеукраїнський музейний фестиваль під гаслом «Музеї в сучасному поліетнічному світі» відбувся на базі Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького з 18 по 22 вересня. В його роботі взяли участь 105 музеїв із 24 областей України. Цей фестиваль – єдиний в Україні [30].

 

Культурно-мистецька акція під назвою «Добросусідські настрої» відбулася у Луганській області за підтримки Міністерства культури і туризму України. У заході взяли участь творчі колективи України та української діаспори Росії. Відбулися виступи Заслуженого академічного ансамблю пісні й танцю «Донбас», лауреатів міжнародних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів, також своє мистецтво продемонстрували майстри декоративно-прикладного мистецтва, художники з України та української діаспори в Росії, всього близько 300 учасників [31].

 

Всеукраїнський фестиваль культури корейців України «Кореяда-2008», що з року в рік мандрує всією територією нашої держави, завітав цього разу до Миколаєва. Проведення фестивалю – це яскраве свідчення етнічного єднання в ім’я відродження і зміцнення діалогу української і корейської культури, а також вікових культурних надбань української поліетнічної спільноти. На фестиваль з’їхалися корейські співтовариства з Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей [32].

 

Щедрим на свята видався Рік міжкультурного діалогу для кримчан та гостей півострова. Так, у Бахчисараї у червні пройшов І-й Міжнародний фестиваль кримськотатарського мистецтва. Три дні в історичній частині міста, навколо Ханського палацу, гості та учасники фестивалю знайомилися з кримськотатарськими традиціями й обрядами. За участю понад півтисячі гостей із семи країн світу відбулися театралізована хода, великий ярмарок-продаж виробів народних промислів, концерти й конкурси співів і танців, майстер-класи відомих національних художників, письменників і умільців усіх видів народних ремесел. «Не лише ми вважаємо, що вдало досягнуто мети фестивалю – зібрати разом та об’єднати творчий потенціал кримських татар із різних регіонів півострова й діаспор світу в історичному центрі древнього Бахчисараю та популяризувати народне мистецтво серед найширших мас», – відзначив організатор акції, голова Бахчисарайської райдержадміністрації І. Умеров. Це підтвердили під час підписання договорів про подальшу культурну співпрацю й почесні гості фестивалю із кількох провінцій Туреччини, Литви, Польщі, Болгарії, Румунії й Узбекистану [33].

 

У Феодосії з ініціативи Міністерства культури і туризму України, Міністерства культури і мистецтв АРК та міськвиконкому Феодосії в липні відбувся ІV Міжнародний фестиваль кримськотатарської культури та інструментальної етно-поп-музики «Тепреч-Кефе», мета якого – показати етнічне багатство кримської землі [34].

 

Найкращі фольклорні колективи з усіх регіонів України зібралися 20 вересня у Ялті, де проходив черговий дводенний Всеукраїнський фестиваль німецької культури «Фройндшафтсфест» (Свято дружби). Організаторами фестивалю виступили Рада німців України, Регіональний інформаційний центр Києва за підтримки благодійного фонду «Товариство розвитку», Міністерство культури і туризму України та інші [35].

 

На завершення розповіді про наймасштабніші фестивалі й свята 2008 року, який було проголошено Роком міжкультурного діалогу, слід згадати VІ Всеукраїнський фестиваль етнокультурної творчості «Чумацький шлях», організований Міністерством культури і мистецтв Автономної Республіки Крим разом із Науково-методичним центром культури, мистецтв та народної творчості. Стартував фестиваль в Армянську, а завершився у Сімферополі, побувавши, зокрема, у таких містах Півдня як Красноперекопськ, Джанкой та Євпаторія. Продовжуючи традицію чумаків, які поряд з торговельним обміном, обмінювалися традиціями, легендами, історичними піснями і танцями, сучасні чумаки везуть з міста у місто радість спілкування і традиції народів, що населяють Крим. Основними завданнями проведення даного фестивалю є вивчення та збереження духовних традицій українського козацтва та включення багатонаціональної культури Криму до Європейської спільноти шляхом створення моделі етнокультурного туризму [36].

 

Говорячи про Рік міжкультурного діалогу, неможливо обминути увагою питання щодо діяльності товариств національних меншин, які за часів незалежної України розвивалися дуже активно. Демократичні перетворення у державі сприяли зростанню етнічної самосвідомості, обумовили створення національно-культурних товариств і об'єднань.

 

Кожна п’ята людина в Україні – представник національної меншини. Реалізуючи своє право на свободу об’єднань, національні меншини України створили близько 1300 громадських організацій, 39 із них мають статус всеукраїнських. Більшість культурних товариств співпрацюють з органами державної влади, беруть активну участь у політичному та культурному житті українського суспільства, захищають права та опікуються національно-культурним розвитком своїх етносів [37].

 

Треба зазначити, що питання забезпечення прав і свобод національних меншин постійно перебувають у полі зору Президента і Кабінету Міністрів України. Наша держава спрямовує свої зусилля на створення гідних умов для задоволення духовних, освітніх, культурних, соціальних потреб усіх етнічних спільнот, які проживають в Україні.

 

Стаття 8 Закону України «Основи законодавства України про культуру» № 2117-XII від 14.02.1992 року закріпила за національними меншинами право зберігати, розвивати і пропагувати свою культуру, мову, традиції та обряди [38].

 

На сьогодні саме національно-культурні товариства виступають провідниками відродження і розвитку мов, звичаїв, традицій, культурно-художніх надбань національних меншин. Рік міжкультурного діалогу став своєрідним підсумком їхньої діяльності і, водночас, продовженням багаторічної роботи.

 

За даними Державного комітету України у справах національностей та релігій в Україні постійно діють 85 Центрів культури національних меншин. Станом на 1 січня 2008 року в Україні нараховувалось понад 2 тисячі професійних та аматорських театральних, музичних і фольклорних колективів, що репрезентують національні громади. Серед них – Кримськотатарський театр із Сімферополя (АРК), Угорський театр ім. Д. Іллєша, що у Береговому Закарпатської області, польський народний театр зі Львова, а також циганський музично-драматичний театр «Романс», розташований у Києві. До речі, цей унікальний театр відсвяткував у 2008 році своє 15-річчя, відбулася подія 8 квітня у Києві в Міжнародний день циганів. Привітати улюблений колектив до Палацу культури «Більшовик», що став для «Романсу» рідним будинком, прийшли шанувальники циганської пісні, друзі, колеги по сцені й почесні гості. Створений у 1993 році «Романс» є першим і єдиним в Україні професійним циганським театром, що працює в жанрах музичної драматургії, класичного романсу і національного фольклору. Його беззмінний керівник – народний артист України І. Крикунов – присвятив своє життя відродженню традицій й збагаченню циганської культури. У наші дні театр має статус державної установи культури. За 15 років колектив театру об’їздив з гастролями весь світ, даруючи своїм глядачам найкращі зразки неординарної, самобутньої музичної культури циганів [39].

 

Рік міжкультурного діалогу проходив в Україні дуже активно і ознаменувався новими яскравими подіями: пройшли свята національних культур, відбулися форуми, виставки, концерти, презентації та безліч інших заходів, спрямованих до налагодження міжетнічного діалогу, збереження самобутності, мови та історичної спадщини народів, які населяють територію України. Культурні події в рамках відзначення Року проходили за активної участі з боку національно-культурних товариств і за сприяння державних органів влади.

 

Так, Товариство дослідників історії кримських татар (АРК) разом із Головним управлінням у справах національностей та релігій Київської міськдержадміністрації створили спільний проект – Дитяча етнографічна школа «Радість відродження». У серпні до столиці прибула група дітей з Автономної Республіки Крим для участі вже у другому етапі проекту. За кілька днів діти разом зі своїми столичними однолітками ознайомилися з історією України, національною культурою і традиціями, побували у Києво-Печерській лаврі. Головною метою літньої школи є виховання в дітях толерантності та донесення представниками національних меншин, які живуть в україномовному середовищі Києва, української мови до своїх ровесників із Криму [40].

 

Також у столиці нашої країни пройшли урочистості з нагоди ювілею – 10-ї річниці діяльності Всеукраїнського татарського культурного центру «Туган тел». У рамках урочистої події відбулося засідання бюро виконавчого комітету Всесвітнього конгресу татар, де обговорювалося питання створення подібних національно-культурних центрів у місцях компактного розселення татар. Для участі в урочистостях прибула урядова делегація Республіки Татарстан (РФ) [41].

 

2008 рік став роком відзначення ювілею і для вірменської меншини. Так, у Криму, де за статистикою проживає 15 тисяч вірмен, з нагоди 20-річчя Кримського вірменського товариства відбулися Дні вірменської культури. Урочистості тривали восени упродовж двох місяців. Головні заходи відбулися у Сімферополі, Євпаторії, Севастополі та Ялті. У програмі були виставки картин вірменських художників Криму, фотовиставки-звіти про святкування 650-річчя вірменського монастиря Сурб-Хач, спортивні змагання, концерти, презентації альманаху творів вірменських поетів й письменників півострова та зібрання творів у трьох томах вірменського поета і прозаїка О. Мелікова [42].

 

За підтримки Міністерства культури і туризму України у Харкові відбулося свято культури вірмен України. Захід був організований Радою національних товариств України та Радою національно-культурних громад. Участь у ньому взяли творчі колективи та окремі виконавці національно-культурних об’єднань вірмен із різних регіонів України. У Харківській міській галереї в рамках Днів вірменської культури відбулася виставка живопису київського художника вірменського походження Б. Єгизаряна. Метою проведення цих яскравих заходів було сприяння розвитку міжкультурного діалогу, формування взаємоповаги до культури представників різних національностей, які проживають в Україні, розкриття основних етнокультурних особливостей та відмінностей вірменської культури в багатонаціональній українській спільноті [43].

 

Одещина відома своїм національно-культурним розмаїттям і, що не менш важливо, своєю міжетнічною толерантністю. За переписом населення 2001 року в Одеській області проживають представники 133 національностей, серед яких є росіяни, болгари, молдавани, гагаузи, євреї, білоруси, вірмени та багато інших народів [44].

 

Неабиякою подією цього року стало відкриття в Одесі найбільшого в Європі вірменського культурного центру. Нагадаємо, що вірменська община Одеси налічує понад 25 тисяч осіб. На урочистостях, що проходили 30 листопада, були присутні міністри культури Вірменії й України А. Погосян і В. Вовкун, екс-спікер Верховної Ради А. Яценюк, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Вірменія в Україні А. Хачатрян, представники Союзу вірмен України. Урочистості почалися з літургії в церкві Святого Григорія Просвітителя. Крім того, міністри культури Вірменії і України підписали документи про співпрацю у сфері культури між двома країнами на 4 роки.

 

Культурний центр, якому присвоєно ім’я відомого в Одесі вченого Л. Калустянца, включає кінозал, концертний зал, школу, спортивний зал, їдальню і ресторан вірменської кухні. У будівлі також розмістилися художній, музичний і ремісничий класи з навчання гончарній справі, килимоткацтву та іншим національним ремеслам. Але особливим акцентом стало відкриття освітнього центру, адже освітницька функція є найголовнішою в діяльності центру. Двері відкрито не тільки для вірмен, а й для представників інших національностей, хто хоче тут займатися і кому цікава багата стародавня культура вірменів. «Хотілося б, щоб ми зробили свій внесок у розвиток науки регіону», повідомив керівник вірменської діаспори Одеської області С. Тігранян [45].

 

Цікавий досвід у сфері розвитку і збереження культурної самобутності напрацьовано Навчально-виховним центром «Аз, буки, веді», який було відкрито в Ізмаїлі, Одеської області, під егідою Конгресу болгар України. Нову Всеукраїнську громадську організацію «Конгрес болгар України» було створено минулого року з ініціативи болгар України, що проживають на Одещині. А вже у цьому році організація спромоглася відкрити власний центр [46].

 

До речі, національно-культурні товариства Ізмаїла, Одеської області, отримали цього року матеріально-фінансову допомогу у розмірі 25 тисяч гривень. Таке рішення прийняла міська рада столиці українського Придунав’я, корегуючи Програму гармонізації міжнаціональних відносин на території міста і підтримки національно-культурних товариств на 2008-2009 роки. За даними перепису населення в Ізмаїлі проживають представники 82 національностей [47].

 

Демократична спілка угорців України спільно з Національним університетом «Києво-Могилянська академія» провела ряд культурних заходів у рамках «Угорських днів в Україні – 2008». Стартувала ця естафета у Львові, де відбулася зустріч з угорською діаспорою міста і концерт українських музикантів угорського походження. 11 березня відбулося офіційне відкриття Днів у Києві, в стінах Національного університету «Києво-Могилянська академія», а 13 березня Президент Угорської Республіки Л. Шойом поклав вінки до пам’ятника проходженню угорських племен біля Києва, що неподалік від Аскольдової могили у столиці.

 

У рамках цього заходу на території заповідника «Києво-Печерська Лавра» 12 березня відбувся Форум інтелігенції угорців у діаспорі. У лаврській галереї «НЕФ» відкрилася виставка закарпатських угорських художників Л. Мадяра, Я. Реті та І. Молнара, а в Культурно-мистецькому центрі НаУКМА – виставка майстрів живопису з Будапешта. 13 березня у Музеї книги в Лаврі відбувся вечір угорської музики: Ю. Франц грав на фортепіано класичні твори угорських композиторів; виступили також київський квартет «Франческа» та ансамбль народного танцю із закарпатського села Дерцен. Далі, з короткою зупинкою в Івано-Франківську, «Угорські дні» попрямували на Закарпаття, де й відбулися завершальні заходи форуму [48].

 

За ініціативи діючого у Харкові товариства грецької культури «Геліос» у Харкові з 11 по 28 жовтня пройшли Дні грецької культури, які було приурочено до національного свята елінів «Охи!». В рамках урочистостей у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна відбулися такі заходи: презентація перекладу поеми Лесі Українки «Лісова пісня» на румейський діалект, круглий стіл «В.В. Капніст та його нащадки», а в Будинку органної та камерної музики пройшов концерт солістки обласної філармонії Лікаріси Дмітрієвої. [49].

 

Євпаторійська громада «Елефтерія» (АРК) ініціювала проведення у Євпаторії VІ Всеукраїнського фестивалю грецької культури, у якому взяли участь 11 колективів з різних областей України та Криму [50].

 

Форум греків України відбувся у Мелітопольському грецькому центрі «Еллада». Голова міського товариства В. Макропуло розповів представникам інших територій про діяльність своєї громадської організації, зокрема про розвиток національної культури, збереження традицій і звичаїв. Греки пишаються своїм вокальним ансамблем «Золота амфора», який є бажаним гостем на багатьох фестивалях і концертах. У місті працює недільна школа з вивчення новогрецької мови, культури Греції й греків Приазов’я. За 15-річне існування школи понад 200 осіб грецької національності мали можливість вивчати мову своїх предків. Учасники форуму висловили вдячність міській владі, котра сприяє національно-культурним товариствам. Тут ішлося також про участь Мелітополя у міжнародних проектах. Місто стало одним із 12 міст світу, обраних як потенційні учасники пілотного проекту програми міжкультурних міст [51].

 

Вельми численною є грецька спільнота Донеччини. Тут проживає біля 100000 українців грецького походження, що складає 75% усіх греків української діаспори. У цьому році у культурологічному центрі «Меотида», а потім і в Маріупольському державному гуманітарному університеті відбулася презентація навчального посібника «Греки в Україні: історія і сучасність». Книгу написали ректор університету, доктор наук К. Балабанов і співробітник Інституту історії України НАНУ, кандидат наук Н. Терентьєва. Видана у 2-х томах книга дає відповідь майже на всі запитання з грецької тематики. Важливо підкреслити, що двотомник ще до того, як пішов до книгозбірень, було направлено майже в усі грецькі культурологічні товариства і, в тому числі, до Греції [52].

 

Відомо, що Донбас – це багатоетнічний регіон, в якому мешкає понад 100 націй і народностей, більшість з яких отримали другу вітчизну, створивши багатокольорову родину народів Донбасу. Інтелектуальний потенціал кожної з етнічних груп є дуже багатим і неповторним. З мозаїчності їх етнічних культур формується єдиний культурний простір шахтарського краю. Так, за даними відділу у справах національностей та міграції Донецької облдержадміністрації, на Донеччині зареєстровано і діє 92 національно-культурних формування, що поєднують у своїх рядах греків, євреїв, іспанців, поляків, німців, вірменів, росіян, татар, представників дагестанських народів загальною чисельністю понад 70 тис. чоловік [53].

 

Зустріч з історичною батьківщиною подарував жителям і гостям столиці Єврейський фонд України. Так, 21 червня у приміщенні Оперної студії Національної консерваторії України відбувся XVII Всеукраїнський фестиваль єврейського мистецтва «Шалом, Україно!». Фестиваль проходив під патронатом Державного комітету у справах національностей і релігії за підтримки Американського єврейського об’єднаного розподільного комітету «Джойнт». У фестивалі, який було присвячено 60-річчю Держави Ізраїль, взяли участь професійні та самодіяльні колективи з різних регіонів України та гості з Росії, США та Ізраїлю. Конкурсну програму оцінювало компетентне журі, яке очолив н.а. України Д. Мухарський. Усі концерти фестивалю були безкоштовними [54].

 

Зробити свій внесок у справу відтворення культури національних меншин покликано мистецький фестиваль імені Шолом-Алейхема, організований єврейською громадою Чернігівщини, який став центральним заходом Тижня єврейської культури. Цьогорічний IV міський фестиваль відбувся за підтримки міської ради Чернігова наприкінці березня. Родзинкою фестивалю стала науково-практична конференція «Євреї Лівобережної України: історія та культура», яка розповіла про різні аспекти життя єврейської громади не тільки у Чернігівській області. «Ми це робимо не тільки для євреїв, але для всього міста», – зазначив голова єврейської громади у Чернігові С. Бельман. Кульмінацією фестивалю був концерт, присвячений пам’яті народного артиста України Я. Цегляра, у якому взяли участь творчі колективи і солісти єврейської общини, обласного академічного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка, філармонійного центру. В програму фестивалю також увійшли літературні виставки та концерти [55].

 

За сприяння Асоціації єврейських організацій та общин України у Чернівцях пройшов Тиждень єврейської історії та культури Буковини, приурочений до 600-річчя міста. З цієї нагоди у благодійному центрі «Хесед-Шушана» відбувся концерт клезмерської музики, а в залах наукової бібліотеки Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича було представлено виставку «Єврейська книга на Буковині». Також у рамках культурної програми у Чернівцях відкрився музей єврейської історії та культури Буковини [56].

 

Особливими у житті єврейських громад Харківщини вважаються «Харківські Клезмерські дні 2008», які щороку відвідують виконавці і любителі етнічної музики євреїв Східної Європи. У програмі фольклорні та авторські пісні на ідиш, які музиканти-клезмери з України та Росії підготували напередодні заходів в єврейському культурному центрі «Бейт-Дан». Взагалі, клезмер – це етнічна музика євреїв Східної Європи, яка увібрала в себе українські, румунські та балканські мотиви, а з іншого боку – подарувала власні музичні теми світовому фольклору [57].

 

Свій внесок у театральне мистецтво, а також у розвиток і пропаганду національної культури зробила Спілка поляків України у Житомирській області. За її ініціативи напередодні Нового року у Житомирі утворився Польський театр. Відкриття відбулося за підтримки єпископа-ординарія Києво-Житомирської дієцезії Яна Пурвінського. Мета створення театру – відновлення традицій театру, який був закладений класиком польської літератури та драматургом Ю.І. Крашевським ще півтора століття тому. Упродовж 3 років (з 1857-го по 1859-й) видатний діяч світової культури Ю.І. Крашевський працював художнім директором театру, вистави якого йшли на рідній для багатьох мешканців Житомирщини польській мові. У подальшому на сцені польського театру виступали француженка П. Віардо, італієць Т. Сольвіні, росіянин М. Щепкін, наші класики М. Заньковецька, М. Старицький, М. Кропивницький та багато інших. Спектаклем «Балладина» за драмою класика польської літератури Ю. Словацького відкрився перший театральний сезон Польського театру ім. Ю. Крашевського в Житомирі. Приємно відзначити, що прем’єра «Балладини», яка за своєю поетикою багато в чому співзвучна знаменитій «Лісовій пісні» Лесі Українки, привернула увагу не лише членів польської національної громади, а всіх без винятку шанувальників театрального мистецтва. До того ж присутність у залі посла Республіки Польща в Україні Я. Ключковського та членів делегації зі Шльонська надала визначній для Житомира події міжнародного резонансу.

 

Циганську, російську, чеську, польську, грецьку, вірменську, єврейську та німецьку громади Житомира вперше зібрала разом під час святкування Дня міста обласна громадська організація «Українська платформа». Представники цих народів, а також українські професійні та аматорські колективи продемонстрували найкраще зі своїх традицій в танцях, співах, віршах та драматичних сценах, вулицями міста були розгорнуті експозиції кожної з громад, зокрема було представлено літературу про історичну батьківщину, художні вироби, а от українці демонстрували кераміку, рушники, та інші витвори народного мистецтва. Загалом за статистикою в області налічується більше 100 національностей, але їхня більша частина на жаль поки що не організована в свої етнічні товариства [58].

 

Україна як багатонаціональна держава має регіони, в яких національні меншини представлені найбільш широко. Зокрема, це – Крим, де проживає понад 125 національностей.

 

У 2008 році в Криму відзначали 15-річчя з дня заснування Республіканського комітету із справ міжнаціональних відносин та депортованих громадян. На урочистих зборах, присвячених цій даті, прем’єр-міністр АРК В. Плакида відзначив велику роль комітету в збереженні міжнаціонального та міжконфесійного світу, підтримці суспільної злагоди та розвитку толерантних добросусідських взаємостосунків у Криму. За словами глави уряду автономії, з 2001 року бюджетом АРК на розвиток традицій та культур національних меншин виділено 2 млн. 855 тис. гривень. У 2008 році на дані цілі направлено 1 млн. 770 тис. гривень, із яких 1 млн. 555 тис. вже освоєно, що дозволило провести у Криму понад 25 національно-культурних заходів. Крім цього, близько 400 тис. гривень було направлено для друкування підручників, а також на випуск художньої та періодичної літератури кримських татар, вірмен, болгар, греків, німців тощо. Тільки за січень-вересень 2008 року на реалізацію програми облаштування та соціально-культурного розвитку депортованих у Криму на 2006-2010 роки направлено 58 млн. 423,7 тис. гривень, в тому числі 281,1 тис. – з республіканського бюджету [59].

 

Сквер «Дружби народів» – новий сквер з актуальною для Криму назвою з’явився на центральній площі Сімферополя. Представники різних національно-культурних товариств, що існують в автономії, зібралися разом і посадили: 20 ялинок, 200 кущів ялівцю і 2000 троянд для майбутнього скверу. У заході взяли участь голова Верховної Ради Криму А. Гриценко, голова Ради Міністрів автономії В. Плакида, митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар, члени міжконфесійної ради Криму «Мир – дар Божий», почесні консули зарубіжних країн, які акредитовані у Криму. На центральній площі Сімферополя відбувся концерт колективів художньої самодіяльності і творчих спілок з усіх районів автономії [60].

 

2008 року в Автономній Республіці народилася нова національно-культурна організація – Кримське республіканське об’єднання громадян «Молдавсько-румунська община». Основними напрямками діяльності цього об’єднання є збереження і розвиток своєї національної культури. У рамках події у Кримському етнографічному музеї було відкрито виставку «Рідний край – гордість моя!», присвячену весняному святу Мерцішор, а у Блакитному залі Центрального музею Тавриди звучали молдавські мелодії та пісні у виконанні вокально-хореографічного ансамблю «Таврія» і самодіяльних колективів [61].

 

Кримська Асоціація «Російський культурний центр», Фонд розвитку економічних та гуманітарних зв’язків «Москва-Крим» за підтримки уряду Москви проголосили Всеукраїнський конкурс бібліотекарів на найкращий сценарій з пропаганди російської мови та літератури «Жива, як джерело, багатокольорова, як веселка, лунаюча, як музика, російська мова!» Конкурс організовано з метою популяризації російської мови, літератури, російської культури [62].

 

А на старовинній сімферопольській вуличці Крилова, в будинку за номером 54, при Кримському республіканському культурно-просвітницькому товаристві «Кърымчахлар» нещодавно відкрився єдиний у світі музей кримчаків, експозиція якого розповідає про історію цього народу від стародавніх часів і до 90-х років минулого століття. Загальна чисельність спільноти в Україні – приблизно 1,5 тис. осіб, з них біля 500 осіб проживає у Криму. Завідує Музеєм кримчаків Н. Бакши, відома в літературних колах як поетеса Ніна Карасубазарська. Саме завдяки її ініціативі і старанням фонди музею постійно поповнюються новими предметами культури та побуту кримчаків. Урочисте відкриття першої черги Музею кримчаків відбулося 24 червня 2004 року. Тепер він, значно розширившись, увійшов до списку визначних місць Сімферополя, рекомендованих для відвідин та екскурсій. Щоправда, поки що він не має офіційного державного статусу [63].

 

Також у Сімферополі з нагоди відзначення 60-річчя заснування держави Ізраїль відбувся святковий концерт, організований єврейським доброчинним центром «Хосед Шимон» за підтримки Сімферопольської єврейської громади та Американського Єврейського комітету «Джойнт» [64].

 

На сьогодні в Криму проживають близько 1800 німців. У 2008 році в АРК вшанували пам’ять німців, які зазнали депортації з Криму 18 серпня 1941 року. Як повідомив завідуючий сектором із роботи з депортованими вірменами, болгарами, греками та німцями Рескомнацу АРК Ш. Хубларян, у зв’язку з 67-ю річницею трагічного виселення німців відбулося покладання вінків до меморіальної дошки депортованим народам, встановленій на пероні залізничного вокзалу м. Сімферополя. У церемонії взяли участь керівники Верховної Ради АРК, Ради Міністрів автономії та Постійного представництва Президента України в Криму. Всього депортації було піддано близько 50 тисяч радянських німців, вивезених, в основному, у регіони Казахстану та Уралу (РФ) [65].

 

Культурне життя Автономної Республіки Крим, а саме Феодосії, позначилось одразу ж двома яскравими культурними подіями у житті німецьких громад України. Це – Форум «Майстерня емоцій» та V Всеукраїнський фестиваль творчих колективів громадських німецьких організацій «Sonnenstrahl-2008» («Сонячний промінь»), організований Асоціацією німців України за підтримки Благодійного фонду «Товариство розвитку» (м. Одеса), Державного комітету України у справах національностей і релігій, Міністерства культури і туризму України, Гете-Інституту (м. Київ) та Українсько-Німецького Форуму. Перший заступник Голови Державного комітету України у справах національностей і релігій С. Бугай привітав учасників Форуму «Майстерня емоцій» та Всеукраїнського Фестивалю творчих колективів громадських німецьких організацій «Sonnenstrahl-2008» та зазначив, що «Україна, розбудовуючи демократичне, громадянське суспільство, створює необхідні умови для відродження й розвитку традицій, культури та мови представників різних національностей, які проживають на її території. Варто наголосити, що німецькі національно-культурні товариства України займають чільні позиції в справі зміцнення міжнаціонального миру, злагоди, толерантності і порозуміння, сприяють духовному відродженню німців та їх інтеграції в українське суспільство».

 

Програмою Форуму «Майстерня емоцій» та Всеукраїнського Фестивалю творчих колективів громадських німецьких організацій «Sonnenstrahl-2008» було передбачено проведення вікторин, конкурсів із знання німецької мови та країнознавства; «Брейн-рингу» для дітей; круглого столу для керівників творчих колективів; конкурсу дитячих малюнків; концертної програми «Märchenball», а також конкурсу німецького національного костюму [66].

 

Херсонщина – це багатонаціональний край, його населення формувалося шляхом низки переселень. Загалом культура на Херсонщині є еклектичною, де змішані традиції й пісні Полтавщини, Західної України, є й білоруські акценти, і шведські, й польські, й німецькі. Нині тут живуть представники 115 національностей. «Це розмаїття ми хочемо показати всім і розповісти про наш багатий традиціями край, – розповідає начальник управління культури облдержадміністрації Н. Федотова. – Тому нині плануємо створити ще один музей – народознавства, який додасться до двох існуючих музеїв Херсона – краєзнавчого й художнього. Інтенсивно над його створенням фахівці працюють уже 3 роки – визначилися з приміщенням тощо. А експонати збирали протягом десятиліть: їздили з експедиціями в райони, збирали матеріали, закуповували предмети побуту, тож створили чималий фонд» [67].

 

З ініціативи Херсонського міського Центру німецької культури та за підтримки благодійного фонду «Товариство розвитку» з Німеччини у Херсонському обласному музично-драматичному театрі ім. М. Куліша у квітні відбувся фестиваль німецької культури Південного регіону. У заході взяли участь громадські об’єднання німців та їхні художні колективи з Херсонської, Миколаївської, Одеської, Запорізької областей та Автономної Республіки Крим. У рамках фестивалю було організовано виставку прикладного мистецтва етнічних німців Півдня України. Такий захід відбувався вперше [68].

 

Непересічною подією в житті буковинських німців стала участь Товариства у І Всесвітньому форумі буковинців. Форум було приурочено до 600-річчя Чернівців, і окрім Товариства буковинських німців облдержадміністрація та голова міста офіційно запросили Інститут Буковини та представників партнерського регіону – округу Швабія (Німеччина). Також відбулося чергове робоче засідання Товариства буковинських німців, під час якого йшлося, зокрема, про необхідність налагодження контактів з місцевими організаціями німців для проведення зустрічей в Німецькому домі, а також про забезпечення програми культурологічних заходів із залученням хорових та танцювальних колективів товариства [69].

 

Приємною подією для всіх, хто причетний до німецької мови й культури стало відкриття 1 вересня 2008 року Німецької школи у Києві. Поки що в ній діє тільки два класи: перший – для першокласників та другокласників, другий – для третьокласників і четверокласників. Тут викладають кваліфіковані німецькі й українські вчителі. Київська Німецька школа – це школа міжнародних зустрічей. Німецькомовні діти знайомитимуться з культурою і мовою України та підтримуватимуть контакти з українськими ровесниками. Невдовзі щонайбільше одну третину школярів становитимуть діти українські та інших національностей за бажанням [70].

 

Справжнє розмаїття національних меншин представлено на Закарпатті, адже споконвіку край за Карпатами лежав на перехресті європейських шляхів, історій і культур. Нині область, межуючи з 4 державами, є західними воротами України до Євросоюзу. На цій благодатній землі розвиваються і взаємозбагачуються культури різних народів – українців, угорців, словаків, румунів, поляків, німців, донедавна євреїв – загалом представників понад 100 національностей і народностей, які живуть у мирі і з повагою одне до одного. На цьому не надто великому клаптику української землі живуть 97% угорців, понад 89% словаків, майже третина румунів і ромів, що загалом населяють Україну. Втілюючи у життя державну політику з національних питань, обласна влада надає великого значення забезпеченню свобод представників національних спільнот, аби вони мали рівні права, вільний доступ до освіти, вивчення рідної мови і культури свого народу. Область має 59 національно-культурних товариств зі статусом обласних, понад 600 районних, міських, селищних та сільських. Для задоволення потреб національних спільнот, сприяння діяльності їх організацій в Ужгороді відкрито Центр культур національних меншин Закарпаття, який повністю фінансується за рахунок обласного бюджету. Тут діє координаційна рада з числа голів національно-культурних товариств. Крім того, діють центри: німецької культури «Паланок», ромської культури «Романі Яг», румунської культури тощо. 1 вересня цього року в Ужгороді було відкрито Центр словацької культури, а у Пряшеві (Словаччина) – відповідно Центр української культури. Щодо культурологічного аспекту, то в області успішно діють, крім численних художніх колективів, і професійні театри національних спільнот: добре відомі в Україні російський драматичний театр в Мукачевому та угорський у Береговому. Вирішується питання про створення в Ужгороді ще й ромського театру «Ромакгер». У закарпатському інформаційному просторі 45% від виділеного для обласного телерадіомовлення займають телерадіопередачі угорською, румунською, словацькою, німецькою мовами. Мовами національних меншин виходить 30 видань [71].

 

Треба зазначити, що популяризація знань про спільні культурні цінності українського народу та про культурне розмаїття національних меншин України є важливим фактором у вирішенні проблем національно-культурного розвитку країни в цілому і, зокрема, одним із пунктів Указу Президента. Тож, окремо слід сказати про літературу, яка вийшла друком у Рік міжкультурного діалогу.

 

У Кримському етнографічному музеї пройшла презентація збірника «У кримському домі: вірмени, болгари, греки, німці, українці». Подібних багатомовних видань небагато не лише в Україні, але й у світі. Книга об’єднала матеріали серії альбомів під такою ж назвою, які видавалися протягом останніх 10 років при підтримці фонду «Відродження». Цього разу збірник вийшов у світ на бюджетні гроші. Кожну з 5 частин видано національною, державною і російською мовами. Книгу адресовано всім кримчанам, але, головним чином, – учням загальноосвітніх шкіл і студентам. Кожна частина книги складається з нарисів про історію перебування того чи іншого народу на кримській землі, його внеску до спільної історії, про популярні національні свята та обряди, а також із добірок найбільш уживаних прислів’їв, приказок, загадок, скоромовок, лічилок. У книзі є словнички, які тлумачать терміни і поняття, а також і безліч світлин із життя попередніх поколінь кримчан. Це культурне багатство свідчить про те, як багато спільного у кримчан різних національностей – у фольклорі, історії, культурі, психології, побуті. Як зазначила ініціатор створення збірника, заслужений учитель автономії Т. Салиста-Григорян, сьогодні у кримських дітей є можливість «доторкнутися до культурної спадщини вірмен, болгар, греків, німців, українців Криму, які протягом віків створювали на півострові пласти матеріальної та духовної культури нарівні з представниками інших етносів». Вона висловила впевненість, що в майбутніх книгах серії «В кримському домі» напевно побажають представити свою культуру кримські татари, росіяни, білоруси, естонці, поляки, азербайджанці і багато які інші етноси, які населяють півострів, розповіді про які ще попереду. Збірник має високу мету – з дитячих років виховувати патріотів, які знають, цінять і поважають культуру і мови інших народів, – про це говорили на презентації автори-укладачі книги – Т. Захарова, Ю. Лаптєв, Л. Бєлий, О. Габрієлян, О. Смірнов, С. Лазаріді та інші. Виходячи із загальної думки, видання подібних збірників необхідно продовжити [72].

 

Також у Криму побачила світ книга з культурно-етнічної тематики – «Декоративно-ужиткове мистецтво кримських татар» Акчурини Нурії, завідувачки кафедри образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва Кримського інженерно-педагогічного університету.

 

У Сімферопольській центральній міській бібліотеці ім. О.С. Пушкіна було представлено збірку «Легенди кримських караїмів» та книжку «Наш шлях». Акцію було організовано за сприяння Асоціації кримських караїмів. Збірку складено членами етнокультурного центру «Кале», вона включає 11 старовинних легенд та переказів і газетні публікації 1997-2007 років про історію, культуру, мову, традиції, відомих людей з числа караїмів [73].

 

У рамках культурологічного проекту «Євреї. Мудрість, пронесена крізь століття» з ініціативи представників Сімферопольської місцевої єврейської громади у Криму відбулася презентація книжок. Проект представляє собою серію видань, що розповідають про події з історії стародавнього народу, які відбувалися в Україні. За словами керівника проекту Я. Епштейна, кожне видання присвячено певному регіону. Першою було презентовано книгу «Тавриди невгасима свіча», яка розповідає про історію євреїв Криму. Її текст подано чотирма мовами: російською, українською, англійською та івритом. Вже наступною книгою стане видання, яке присвячено єврейському гумору, – «Від Авраама до сьогодення» [74].

 

У Чернівецькій області вийшов друком роман О. Гончара «Твоя зоря» румунською мовою. Переклад з української здійснив буковинський письменник і журналіст Г. Криган. Роман румунською мовою надруковано в одному з чернівецьких видавництв за сприяння облдержадміністрації в рамках реалізації «Комплексної програми розвитку інформаційної і видавничої галузей Буковини на 2005-2010 роки». Частину накладу безоплатно передано шкільним і публічним бібліотекам сіл, де мешкають румуномовні буковинці [75].

 

Необхідно зазначити, що за даними Державного комітету України у справах національностей та релігій у бібліотеках України функціонують відділи літератури мовами національних меншин, що складає 62 відсотки від загального фонду літератури, яка міститься у книгосховищах близько 20 тис. масових та універсальних бібліотек України.

 

У видавництві «Волинська обласна друкарня» випущено перший у Європі буквар для ромів. На думку авторів видання – керівників громадської організації «Терне Рома», подружжя С. і Т. Григориченків, – буквар допоможе ромській громаді врятувати свою автентичність. На жаль, роми не мають своєї абетки, а використовують алфавіт країни, в якій живуть. Видрукуваний у Луцьку букварик унікальний ще й тим, що написаний діалектом, який розуміють щонайменше в 5 країнах. А сам С. Григориченко знає 16 діалектів рідної мови! Підручник видано коштом облдержадміністрації за підтримки спонсорів. Перший тираж букварика – тисяча примірників. В облдержадміністрації вже відбулася його презентація. Видання букваря – не перший крок місцевої влади назустріч громаді ромів Волині. В одній із шкіл Луцька вже декілька років діє спеціальний клас для ромів. Дітям цієї національності постійно надається допомога підручниками, одягом, харчуванням [76].

 

Міська громадська організація «Польське наукове товариство у Житомирі» представила інформаційно-аналітичне видання «Полонія Житомирщини». Видання побачило світ за сприяння Державного комітету України у справах національностей і релігій у рамках програми «Відродження, розвиток та збереження етнокультурної самобутності національних меншин». Це солідна за обсягом книга – більш як 200 сторінок великого формату – розкриває широкий спектр життя польської громади області. Вміщені у збірнику статті розповідають про діяльність 36 польських громадських організацій різного спрямування та 18 художніх колективів, які пропагують польську культуру, про олімпіади, конкурси, фестивалі, що проводяться в області, навчальні заклади, де викладається польська мова, тощо. Під час презентації йшлося про те, що треба зробити, щоб польськомовне видання «Полонії Житомирщини» було повнішим і досконалішим [77].

 

Українське представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) виступило в Ужгороді з цікавим проектом під назвою «Жива Бібліотека». Даний проект має заохотити українську молодь до міжкультурного діалогу з представниками національних меншин та подолання існуючих стереотипів. За інформацією МОМ, у «Живій Бібліотеці» книги уособлюють собою реальні люди – представники національних меншин, які зазнають упередженого ставлення. «Читачами» стали учні двох десятих класів загальноосвітньої школи з поглибленим вивченням англійської та французької мов № 5 міста Ужгород. В розмові з «живими книгами» учасники мали можливість з перших вуст дізнатися про справжнє життя національних меншин в Україні, їхній досвід, думки та почуття. За допомогою таких дискусій школярі зможуть розширити свій світогляд та позбутися існуючих уявлень про людей іншого етнічного та національного походження, відзначають в Міжнародній організації з міграції. «МОМ вирішив скористатися міжнародним інструментом «Жива Бібліотека», бо ідея проекту дуже проста і вражає: зустрінься зі своїми упередженнями! Саме таку можливість ми дамо учасникам нашого другого заходу в Ужгороді», – заявила експерт МОМ щодо проекту «Ініціатива Різноманіття» Я. Тяпкіна. За інформацією МОМ, «Жива Бібліотека» працюватиме як звичайна бібліотека. Спочатку читачі реєструватимуться та обиратимуть з каталогу книгу (яка буде представлена одним із представників національних меншин), далі підписом засвідчуватимуть свою згоду з правилами позики цієї «книги», після чого розпочнеться власне читання – живе спілкування «читача» та «книги» [78].

 

А от вивчити українську мову допоможуть усім бажаючим словники – для національних меншин в Україні випущені словники-перекладачі з основних навчальних дисциплін. Як повідомив міністр освіти і науки України І. Вакарчук, основним пріоритетом для Міносвіти є справедливий доступ абсолютно всіх громадян України до якісної вищої освіти. «Із метою рівності та справедливості у здобутті вищої освіти Міністерство освіти випустило словники з основних навчальних дисциплін для учнів, які навчаються мовою національних меншин: україно-російський, польський, румунський, угорський і кримськотатарський словники», – повідомив І. Вакарчук. Також міністр зауважив, що українізація не носитиме примусового характеру. «Усе це лише для того, щоб забезпечити рівний доступ національних меншин до вищої освіти, позаяк навчання в українських ВНЗ здійснюється виключно українською мовою», – наголосив І. Вакарчук [79].

 

Сприяти популяризації знань про багатонаціональну культуру України покликаний проект, випущений Першим українським національним каналом телебачення – телепрограма власного виробництва «Між нами…» про національні меншини в Україні виходить щосуботи о 10.55. Автор і ведуча проекту – Х. Стебельська. Презентація відбулась у центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім» 10 квітня 2008 року. Зала була заповнена представниками асоціацій нацменшин та культурно-освітніх товариств. У перших рядах розмістилося керівництво НТКУ – в.о. президента В. Ілащук та віце-президент Р. Недзельський, а також гості з посольств Азербайджану, Вірменії, Греції, Грузії, Кореї, Литви, Угорщини, Франції, представники центральної виконавчої влади. Після офіційного короткого вступного слова пана Ілащука, який сказав, що НТКУ має бути національною не тільки за назвою, а й за суттю, тому повинна розповідати про культуру і життя всіх національностей, що населяють Україну, розпочалася власне сама презентація. Вона складалася з представлення маленьких відеовізитівок кожного вже знятого фільму та оповіді про найцікавіші моменти роботи над ним. Перегляд відеовізитівок чергувався з художніми номерами. Присутні гаряче аплодували культурним колективам, які представляли Литву, Грузію, Грецію, Корею, Угорщину, а також співаку азербайджанцю Г. Абасову [80].

 

На завершення розповіді про головні події 2008 року слід відзначити високий рівень організації культурних і мистецьких заходів, а також справжнє розмаїття подій, що пройшли Україною у рамках проголошеного Президентом Року міжкультурного діалогу. Це є свідченням виваженої етнополітики, що послідовно здійснюється нашою державою по відношенню до національних меншин, а також результатом злагодженої співпраці, як з боку державних органів, зокрема, Міністерства культури і туризму України, так і з боку національних товариств та кожного, хто небайдужий до збереження багатонаціональної культури нашої батьківщини.

 

У нашій державі українці, росіяни, греки, білоруси, євреї, вірмени, румуни, грузини представляють одну спільність – український народ. Разом з тим, виховання громадян у дусі поваги і шаноби до національних традицій – дуже кропітка, але необхідна робота, наслідком якої є те, що національна гідність і самобутність окремої особи обумовлює успіх загальної справи – побудови розвиненого європейського суспільства. Саме тому не можна обмежуватись досягненнями тільки одного 2008 року, бо її не можна вважати закінченою.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1.      http://mincult.kmu.gov.ua

2.      http://www.scnm.gov.ua

3.      http://www.delukr.ec.europa.eu/page45409.html

4.      Україна. Президент (2005 – ; В.А. Ющенко). Про проведення у 2008 році Року міжкультурного діалогу в Україні: Указ від 25 лют. 2008 р. № 153/2008 // Уряд. кур’єр. – 2008. – 29 лют. – С. 5.

5.      Україна. Кабінет Міністрів. Про заходи з підготовки та проведення у 2008 році Року міжкультурного діалогу в Україні: Постанова від 30 лип. 2008 р. № 1032-р // Уряд. кур’єр. – 2008. – 13 серп. – С. 7-10 (Орієнтир. – № 25. – С. 7).

6.      http://www.licasoft.com.ua

7.      http://mincult.kmu.gov.ua

8.      http://www.ukrinform.ua

9.      Булгакова А. «Фольклорама-2008: гуляют все!» // Газ. по-киев. – 2008. – 18 июня.

10.  http://mincult.kmu.gov.ua

11.  Амала циганською – дружба / Інф. // Вечір. Київ. – 2008. – 12 верес.

12.  Хроніка культурного життя Закарпатської області: (Оглядова довідка по матеріалах преси та неопублікованих матеріалах за вересень 2008 року). – Ужгород. – 2008.

13.  У Закарпатті стартував Міжнародний фестиваль театрів для дітей «Інтерлялька-2008» / Інф. // Хрещатик. – 2008. – 19 лют.

14.  http://zik.com.ua/ua/news

15.  Хроніка культурного життя Закарпатської області. – Вип. 9 (верес.). – 2008.

16.  http://www.biblioteka.uz.ua/public/hronic/2008/october.htm

17.  http://zik.com.ua/ua/news

18.  Урбан О. Фольклорні передзвони: (У Західній Україні відбувся Х-й фестиваль лемківської культури). – День. – 2008. – 7 серп.

19.  http://www.kijow.polemb.net/

20.  http://www.culture.lutsk.ua

21.  Вертіль О. Квітнуть „Кролевецькі рушники”. – Уряд. кур’єр. – 2008. – 5 листоп.

22.  http://mandrivka.net/ua

23.  Хроніка культурного життя Кіровоградської області. – Вип. 5 (черв.). – 2008.

24.  Хроніка культурного життя Кіровоградської області. – Вип. 11 (листоп.). – 2008.

25.  http://mandrivka.net/

26.  http://www.scnm.gov.ua

27.  http://mincult.kmu.gov.ua

28.  http://www.kharkivoda.gov.ua

29.  http://h.ua

30.  Хроніка культурного життя Дніпропетровської області. – Вип. 9 (верес.). – 2008.

31.  http://mincult.kmu.gov.ua

32.  Одним абзацом / Інф. // Уряд. кур’єр. – 2008. – 14 жовт.

33.  Хоменко В. Бахчисарай – столиця фестивалю. – Голос України. – 2008. – 11 черв.

34.  Дифференцированное обслуживание руководства. – Вип. 6 (лип.). – Симферополь. – 2008.

35.  http://www.biblioteka.uz.ua/public/hronic/2008/october.htm

36.  Дифференцированное обслуживание руководства. – Вип. 9 (жовт.). – Симферополь. – 2008.

37.  http://www.scnm.gov.ua

38.  http://search.ligazakon.ua

39.  Гончарук О. „Нам 15 років!” (8 квітня, у Міжнародний день циганів, унікальний циганський музично-драматичний театр „Романс” святкував свій день народження) // Вечір. Київ. – 2008. – 10 квіт.

40.  Дітей нацменшин навчатимуть толерантності. – (Інф.). – Хрещатик. – 2008. – 22 серп.

41.  http://www.scnm.gov.ua

42.  Вірмени гуртують друзів / Інф. // Голос України. – 2008. – 7 жовт.

43.  Хроніка культурного життя Харківської області. – Вип. 10 (жовт.). – 2008.

44.  http://www.scnm.gov.ua

45.  http://forumn.kiev.ua

46.  Коротко / Укрінформ // Голос України. – 2008. – 16 груд.

47.  З офіційних джерел / Укрінформ // Уряд. кур’єр. – 2008. – 11 жовт.

48.  Снігур О. Мадяри повертаються. (Президент Угорщини покладе квіти до пам’ятника проходженню давньоугорських племен біля Києва). – Україна молода. – 2008. – 13 берез.

49.  Хроніка культурного життя Харківської області. – Вип. 10 (жовт.). – 2008.

50.  Одним абзацом / Укрінформ // Уряд. кур’єр. – 2008. – 14 жовт.

51.  Архипова В. Зібралися діти Еллади // Демократ. Україна. – 2008. – 18 квіт.

52.  Лісовенко М. Історія і сучасність грецької діаспори // Уряд. кур’єр. – 2008. – 23 груд.

53.  http://www.scnm.gov.ua

54.  Буряк Є., Данська Д. „Шолом, Україно! Шолом, Ізраїлю!” – Уряд. кур’єр. – 2008. – 25 черв.

55.  http://mincult.kmu.gov.ua

56.  Хроніка культурного життя Чернівецької області. – Вип. 8 (серп.). – 2008.

57.  Хроніка культурного життя Харківської області. – Вип. 12 (груд.). – 2008.

58.  Шпак В. Польський театр // Уряд. кур’єр. – 2008. – 10 груд.

59.  http://www.scnm.gov.ua

60.  Кулик О. Сквер дружби народів // Уряд. кур’єр. – 2008. – 17 квіт.

61.  Вшанування пам’яті депортованих / Укрінформ // Уряд. кур’єр. – 2008. – 20 серп.

62.  http://www.scnm.gov.ua

63.  Пронин И. Очаг родной культуры. (В Симферополе находится единственный в мире музей крымчаков) // Рабочая газ. – 2008. – 2 апр.

64.  Мовою їдиш. – Інф // День. – 2008. – 19 черв.

65.  Вшанування пам’яті депортованих / Укрінформ // Уряд. кур’єр. – 2008. – 20 серп.

66.  http://www.scnm.gov.ua

67.  Косянчук І., Піддубняк В. Білоруський фольклор у таврійській глибинці // Уряд. кур’єр. – 2008. – 25 груд.

68.  Брусилова А. Фестиваль німецької культури // Голос України. – 2008. – 15 квіт.

69.  Сулима С. Німці проведуть збори в Чернівцях // Голос України. – 2008. – 15 січ.

70.  Німецька школа / Інф. // Голос України. – 2008. – 19 берез.

71.  Лісна Ю. Сусід сусідові – найкращий друг // Уряд. кур’єр. – 2008. – 1 лют.

72.  Касьяненко М. Побачила світ унікальна книга „В крымском доме” // День. – 2008. – 18 жовт.

73.  Дифференцированное обслуживание руководства. – Вип. 6 (лип.). – Симферополь. – 2008.

74.  Васильев И. Древний народ делится своей мудростью // Голос України. – 2008. – 27 лют.

75.  http://www.osvita.org.ua/news

76.  Якименко М. Наші роми – перші! // Голос України. – 2008. – 20 груд.

77.  Кавун О. Презентували „Полонію Житомирщини” // Голос України. – 2008. – 3 верес.

78.  http://human-rights.unian.net

79.  Словники для нацменшин допоможуть вивчити українську мову / Інтерфакс // День. – 2008. – 4 верес.

80.  http://telekritika.ua/news

 

 

 

____________________

 

Матеріал підготувала:

Т. Шлепакова,

редактор І категорії

відділу наукового аналізу

і узагальнення інформації.


Корисні посилання
До уваги працівників галузі культури Луганської та Донецької областей
Програма «Взаєморозуміння» - суспільний діалог через мистецтво
Відзначення 200-річчя Т.Г. Шевченка
Президент України
Верховна Рада України

Урядова телефонна ''гаряча лінія''
Національне агентство України з питань державної служби
Антикорупційний портал
Електронний квиток
Національне видавництво «Культура»
Українське національне інформагентство ''УКРІНФОРМ''
Український центр культурних досліджень
Министерство культуры АР Крым
Культурно-мистецька освіта
Біла книга з міжкультурного діалогу ''Жити разом у рівності і гідності''
Наша сторінка на facebook
Підтримай Українську армію: зателефонуй або надішли смс на номер 565, один дзвінок або смс – 5 грн. Єдиний номер для всіх мобільних операторів
Система електронних торгів арештованим майном
Інформаційний ресурс для громадян, вимушених залишати свої оселі