Аналіз регуляторного впливу

проекту Закону України

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини»

 

 

Проблема, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання

Законодавством України, дорученнями Президента України та Уряду визначено курс державної політики на зменшення втручання державних органів у діяльність суб’єктів господарювання для забезпечення сталого розвитку бізнесу в Україні.

 

Одним із напрямів виконання цього завдання є зменшення рівня державного регулювання у сфері охорони культурної спадщини, скасування певних дозволів і погоджень, передбачених законодавством про охорону культурної спадщини, та упорядкування дозвільних процедур.

 

Водночас, реалізація цього напряму державної політики вимагає збалансованості з вимогами внутрішнього законодавства та міжнародними зобов’язаннями України у сфері охорони культурної спадщини, які Україна взяла на себе, приєднавшись до низки конвенцій, щодо забезпечення збереження об’єктів культурної спадщини, у тому числі через запровадження певних дозвільних процедур.

 

З огляду на зазначене, є необхідність внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про охорону археологічної спадщини».

 

 

Цілі державного регулювання

Вказаний акт спрямований на практичну реалізацію основних принципів державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності, визначених Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у поєднанні із збереженням умов для забезпечення збереження об’єктів культурної спадщини відповідно до вимог законодавства та міжнародних зобов’язань України у сфері охорони культурної спадщини.

 

 

Альтернативні способи досягнення зазначених цілей, аргументи щодо переваги обраного способу

Існує два прийнятних альтернативних способи досягнення цілей державного регулювання встановленої мети.

Перший спосіб

Збереження існуючої системи дозволів, погоджень і висновків, що надаються органами охорони культурної спадщини відповідно до законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про охорону археологічної спадщини», яка на сьогодні у світлі основних напрямів державної політики щодо зменшення втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання визначена як не досить ефективна і така, що певним чином гальмує розвиток бізнесу в Україні, зокрема у сфері будівництва.

Обраний спосіб

Прийняття акта дозволить оптимізувати кількість дозволів, висновків і погоджень у сфері охорони культурної спадщини та, водночас, досягти балансу інтересів держави у питаннях дерегуляції діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі суб’єктів господарювання, з одного боку, і у питаннях забезпечення збереження об’єктів культурної спадщини та виконання міжнародних зобов’язань України у сфері охорони культурної спадщини – з іншого.

 

 

Механізм розв'язання проблеми і відповідні заходи

Вказаним проектом скасовуються і переводяться на принцип повідомлення відповідних органів охорони культурної спадщини деякі дозволи і погодження, що надаються відповідно до законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про охорону археологічної спадщини», визначаються строк дії дозволів, погоджень і висновків, підстави для прийняття органами охорони культурної спадщини рішень про відмову у наданні дозволів, погоджень і висновків, їх анулювання.

 

Внутрішнє узгодження норм Закону України «Про охорону культурної спадщини» з питань надання органами охорони культурної спадщини передбачених цим Законом дозволів і погоджень.

 

Крім того, з метою забезпечення збереження об’єктів культурної спадщини відповідно до вимог законодавства та міжнародних зобов’язань України у сфері охорони культурної спадщини доповнюється перелік порушень законодавства про охорону культурної спадщини, які тягнуть за собою адміністративну відповідальність, збільшується розмір фінансових стягнень для юридичних осіб за проведення будь-яких незаконних робіт на пам’ятках, їх територіях, в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також перелік осіб, що мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, доповнюється громадськими інспекторами з охорони культурної спадщини.

 

 

Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Внесення запропонованих змін до законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про охорону археологічної спадщини» дозволить спростити ведення бізнесу в Україні через зменшення кількості дозволів і погоджень, передбачених цими законами, а також встановлення чіткого переліку підстав для прийняття органами охорони культурної спадщини рішень про відмову у видачі дозволів, погоджень і висновків, їх дублікатів, переоформлення та анулювання таких документів, визначення строку їх дії і таким чином забезпечити прозорість дозвільних процедур у сфері охорони культурної спадщини.

 

В свою чергу, внесенням змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та вказаних законів стосовно посилення відповідальності фізичних та юридичних осіб досягається баланс інтересів держави у питаннях зменшення адміністративних бар’єрів для набуття фізичними та юридичними особами деяких прав на провадження певних видів діяльності, з одного боку, з іншого – у питаннях забезпечення збереження об’єктів культурної спадщини та виконання міжнародних зобов’язань України у сфері охорони культурної спадщини.

 

 

Очікувані результати прийняття акта

Прийняття акта сприятиме:

гармонізації суспільних відносин у сфері охорони культурної спадщини та у сфері господарської діяльності в частині зменшення рівня державного регулювання, встановлення прозорості процедури видачі дозволів, погоджень і висновків у сфері охорони культурної спадщини і, таким чином, додержання принципу рівності прав одержувачів таких документів;

посиленню відповідальності фізичних та юридичних осіб, у тому числі суб’єктів господарювання, за порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини.

 

Позитивними результатами прийняття регуляторного акта є:

- оптимізація кількості дозволів, погоджень і висновків, що надаються органами охорони культурної спадщини відповідно до закону, їх упорядкування;

- поінформованість суб’єктів господарювання щодо строку дії дозволів, погоджень і висновків, передбачених законодавством про охорону культурної спадщини, підстав для прийняття органами охорони культурної спадщини рішення про відмову у їх наданні та анулювання, а також про відповідальність, яку такі особи нестимуть у разі порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини.

 

 

Строк чинності акта

Акт пропонується запровадити на необмежений термін, що дозволить забезпечити стабільність у механізмах реалізації державної політики у сфері державного нагляду (контролю).

 

 

Показники результативності акта

В результаті прийняття акта будуть досягнуті такі показники результативності:

- розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта: розмір надходжень до відповідних бюджетів прогнозуванню не підлягає, оскільки такі надходження пов’язуються з накладенням фінансових стягнень за порушення суб’єктами господарювання законодавства про охорону культурної спадщини, кількість яких залежить від рівня їх правосвідомості і може розглядатися лише у зв’язці “правопорушення – стягнення”;

- кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта: потенційно у зазначеній сфері суспільних відносин можуть бути задіяні фізичні та юридичні особи, у тому числі суб’єкти господарювання, які є власниками, користувачами земельних ділянок, нерухомості, розташованої на територіях пам’яток, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, або власниками (користувачами) об’єктів культурної спадщини;

- розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта, не прогнозується. Очікується скорочення часу на отримання певних дозволів і погоджень і зменшення втрат коштів, які на сьогодні пов’язані із затримкою початку проведення деяких видів робіт до отримання документів, які дають право на їх проведення;

- рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта: середній – проект акта був розміщений на веб-сайті Міністерства культури і туризму України.

 

 

Заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта

Базове відстеження результативності зазначеного проекту буде здійснено до набрання чинності цим регуляторним актом.

 

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через рік після набрання чинності цим регуляторним актом шляхом порівняння результативності показників, визначених під час базового відстеження.

 

 

Міністр культури і туризму

М.А.Кулиняк